Пам’ятник затопленим кораблям

Пам’ятник затопленим кораблям визнано найзнаменитішим монументом Севастополя. Від дня його зведення він сотні разів зображувався на листівках, марках і фотографувався всіма гостями міста, а 1969 і 2000 року він прикрасив його герб і прапор відповідно.
Цей пам’ятник являє собою імітацію напівзруйнованої скелі, виконаної з граніту. На ній закріплена білосніжна колона з діориту. На її капітель висаджено бронзового двоголового орла. Птах розгорнутий до моря, голови його увінчані великою імператорською короною, а обома дзьобами він міцно тримає вінок. Він сплетений з лаврових і дубових гілок. До нього підвішений морський якір. Груди орла захищає щит, на якому зображено барельєф Святого Георгія Побідоносця.
Базу колони, яку видно з боку Приморського бульвару, прикрашено бронзовим барельєфом, у якому проглядаються силуети кораблів. На гранітних плитах викарбувано ім’я автора і пояснення, що монумент створено «на пам’ять кораблів затоплених» і використовується як попереджувальний знак для суден, що прямують в акваторію Севастопольської бухти.
Хто автор цього пам’ятника? Амандус Адамсон, найкращий естонський скульптор початку минулого століття. Його запросили до Криму після того, як він прославився на всю Російську імперію своєю роботою, присвяченою морякам броненосця «Русалка», встановленим у колишньому Ревелі, нинішньому Талліні. До речі, в тому ж Криму, на набережній Місхора, натхненний Адамсон уже за особистий кошт створив Русалку і скульптурну групу «Дівчина Арзи і розбійник Алі-Баба». А ось створення пам’ятника на честь кораблів, що канули в безодню Чорного моря, відбувалося на виділені державою кошти. Допомагали Адамсону в цій почесній справі архітектор Валентин Фельдман, автор десятка найкращих сакральних пам’яток Севастополя, і військовий інженер Енберг, який розуміється на суднобудуванні і чудово знає причини «вбивства кораблів».
Завдяки роботі цієї міжнаціональної бригади художників 1905 року у водах Чорного моря, на відстані 23 метрів від Приморського бульвару, унікальний пам’ятник було встановлено. Уже понад сто років він служить місту і пам’яті кораблів, стійко утримуючи натиск хвиль і кліматичні каверзи.
Створення пам’ятника було приурочено до однієї з баталій Кримської війни — Першої оборони Севастополя. Річ у тім, що 1854 року в Севастопольській бухті було потоплено цілу низку кораблів. Зробили це не вороги, а свої. Обороною міста відав генерал, курляндський граф Едуард Тотлебен. Саме йому належала ідея пустити на дно легендарні російські кораблі — «Три святителя», «Силістрія», «Гавриїл», фрегат «Сизополь» і корвет «Пілад» і ще дюжину їхніх колег по нещастю. Кораблі пішли на дно, перегородивши бухту від Михайлівського форту до Миколаївської батареї. Це рішення Тотлебена досі є предметом дискусій, але результат було досягнуто. Жоден англо-французько-турецький корабель у ті роки в бухту не зайшов. Інша справа — це сентименти моряків, які бачили, як їхні робочі місця йдуть під воду, або художники, які скорботно розтиражували цей епізод.
На згадку про цей вчинок Тотлебена, а також для того, щоб показати, що фарватер бухти перегороджений, і було вирішено поставити меморіальний знак, який миттєво перетворився на найяскравішу атракцію Севастополя і справжній символ міста-героя.