На південному заході України, там, де відроги Подільської височини, порізані глибокими балками та ярами, змінюються Причорноморською низовиною, яка поступово знижується в Чорне море, — розташувалася Одеська область.
З заходу на схід область займає територію від дельти Дунаю до Тилігульського лиману. З півдня її береги пестить Чорне море протягом усіх 300 км морського узбережжя, на якому розташовані такі відомі курорти Одеської області як: Сергіївка, Затока, Грибівка, Курортне і Лебедівка.
На території Одещини проживає населення багатьох національностей і народностей. Ця особливість, як і багато інших, обумовлена специфікою історичного розвитку цього чудового краю. У глибоку давнину його послідовно заселяли племена кіммерійців, скіфів, сарматів. Потім тут оселилися греки, які заснували відомі античні міста Тіру і Ніконій, що знаходилися на протилежних берегах Дністровського лиману. Пізніше на цій землі по черзі побували римляни, готи, гуни та слов’яни. У другій половині XV ст. практично вся територія Північного Причорномор’я потрапляє в залежність від Туреччини, а північні землі нинішньої Одеської області увійшли до складу Речі Посполитої. З кінця XVIII ст. тут господарювала Російська імперія, яка заснувала місто-порт Одесу — головні морські ворота на півдні імперії, що потягло за собою заселення Причорномор’я селянами з центральних та північних губерній, а також іноземцями на пільгових умовах (німцями, болгарами).
27 лютого 1932 р. у складі Української РСР було утворено Одеську область, а 15 лютого 1954 р. до її складу було включено територію Одещини, яка була включена до складу Української РСР. до її складу було включено територію Ізмаїльської області, яка раніше була окупована Румунією.
Сьогодні на Одещині інтенсивного розвитку набуває сфера туризму та рекреації, що зумовлено особливістю економіко-географічного розташування, сприятливими природнокліматичними умовами, піщаними пляжами і наявністю природних лікувальних ресурсів. Територією краю протікає близько 200 річок, чимало з яких у літній період пересихають та утворюють у своїх гирлах лимани або озера. До найбільш повноводних річок відносять Дунай, Дністер і Південний Буг, які входять до числа основних водних артерій України. Між нижнім руслом річки Дунай і Дністровським лиманом розташовані прісноводні (Кагул, Ялпуг, Катлабух, Китай) і солоні (Сасик, Алібей, Бурнас, Шагани) озера. На узбережжі знаходиться велика кількість лиманів, а такі як Хаджибейський, Шаболотський і Куяльницький славляться своїми цілющими грязями, що ефективно виліковують захворювання органів дихання, кровообігу, нервової системи тощо. У дельтах великих річок та лиманів, а також на морському узбережжі й у шельфовій зоні природою створені унікальні екосистеми, які формують високий біосферний потенціал цього регіону, що має національне та міжнародне значення.
В Одеській області налічується понад 100 природно-заповідних зон, зокрема державного значення — Дунайський біосферний заповідник «Дунайські плавні», «Тилігульський» ландшафтний парк на березі Тилігульського лиману, ботанічний сад Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і 2 пам’ятки природи республіканського значення — Одеські катакомби та Михайлівський яр.
Свою лепту в туристичний потенціал також внесли пам’ятки Одеської області. На сьогоднішній день збереглося безліч культових споруд XIII — XX ст. різних релігій. Тут можна помилуватися унікальними оборонними (XIII — XV ст.) і палацовими (XIX ст.) комплексами архітектурних споруд. До їх числа належать: Одеський національний академічний театр опери та балету, знамениті Потьомкінські сходи, Білгород-Дністровська фортеця, українська Венеція — місто Вилкове, пам’ятники культової архітектури в містах Одеса, Ізмаїл, Рені, Кілія та багато іншого.
Тепле море, сонце, лікувальне морське повітря, цілющі грязі, морські піщані пляжі, мальовничі краєвиди, пам’ятники історії — все це створює унікальні умови, які забезпечують незабутній відпочинок в Одеській області.