Сьогодні відпочинок на Білосарайській Косі стає дедалі популярнішим серед охочих на деякий час забути про міста, їхню метушню, пил і галас — це тихе, спокійне, відокремлене місце в оточенні незайманої природи. Додатковий фактор привабливості цього куточка південного сходу України — чудові природні пам’ятки Білосарайської Коси, які для поціновувачів краси природи стають справжнім натхненням. Сюди приїжджають за відпочинком у його справжньому розумінні, а що це таке, стає зрозуміло одразу після приїзду — варто лише ковтнути свіжого повітря й окинути поглядом панорами, що відкриваються.
Село Білосарайська Коса розташоване на південному заході Донецької області в екологічно чистій місцевості. Тут немає фабрик, заводів, автомагістралей — тільки природа і невеликі одно-, дво- і триповерхові будиночки. Якісь із них приватні, якісь є базами відпочинку і пансіонатами, загалом тут близько 80 закладів відпочинку, що вміщують одночасно до 20 тисяч осіб. Навіть якщо додати до цього числа місцеве населення — близько тисячі осіб, все одно виходить небагато за нинішніми мірками, тобто відпочинок тут дійсно розмірений і спокійний, панує атмосфера близькості до природи, єднання з нею, яка завжди заряджає людину енергією, здоров’ям і силами. Однак таким тихим і спокійним містечком Білосарайська Коса була не завжди.
Поселення на землі, де сьогодні простягається село, існувало ще за часів Київської Русі. Це було розвинене на ті часи і відоме місто Білгород. У ХІІІ столітті сюди приходять татаро-монголи, захоплюють, перейменовують на Білосарай і перетворюють на один зі своїх стратегічно важливих центрів — тут вони вели торгівлю з генуезцями та венеціанцями. До речі, таку цікаву назву загарбники дали місту через те, що будинки місцевих мешканців були пофарбованими зовні глиною білого кольору (по суті, Білосарай — це те саме, що Білгород російською). Коли торгівля затихла, Білосарай став поступово перетворюватися на невеличке селище, втративши свою значущість.
Нове життя села почалося з приходом на Приазов’я греків з Криму — цим і пояснюється сусідство Білосарайської Коси з Ялтою, Урзуфом та іншими знайомими багатьом об’єктами — назви цих населених пунктів греки принесли з собою з Криму. Так і почалася сучасна історія села, яке відтоді живе спокійним провінційним життям.
Усі заклади відпочинку розташовані за 20-100 метрів від моря, а сама Білосарайська Коса — піщана коса, що на 14 км впадає в море, є частиною регіонального ландшафтного парку «Меотида» і є заказником загальнодержавного значення. Для туристів це означає те, що вони мають унікальну можливість провести свій відпочинок на Білосарайській Косі в безпосередній близькості від недоторканої заповідної природи, познайомитися з багатою флорою і фауною, в якій зустрічається чимало рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин.
Природні пам’ятки Білосарайської Коси, чисте тепле і неглибоке Азовське море, повітря, сповнене ароматів моря і трав, сучасний рівень сервісу в невеликих будинках відпочинку — все це робить відпочинок тут ідеальним варіантом місця для сімейної, оздоровчої або усамітненої відпустки.