Запорізький край — це батьківщина козацької вольниці, це край волелюбного, вірного своїй християнській православній вірі запорізького козацтва, це колиска першої у світі демократичної республіки. Область утворено 10 січня 1939 року, її територія становить 27200 кв. км, а чисельність населення — 1548,2 тис. осіб, адміністративний центр — місто Запоріжжя. Добрі природно-кліматичні умови сприяли заселенню території ще за часів раннього палеоліту. Археологи виявили стоянки і предмети побуту стародавньої людини поблизу с. Федорівка; поселення пізнього палеоліту та епохи бронзи знайдено в районі Запоріжжя. У різні часи на цій території проживали скіфи, які заснували на берегах Дніпра столицю Скіфії — Кам’янське городище, гуни, авари, хозари, а також печеніги. У середині XI століття приазовські степи захопили половці, на початку 12 століття їхні племена розгромили руські князі на річці Нолочній. Потім два століття населення Запорізького краю перебувало під гнітом Золотої Орди, а після її розпаду на території південно-східних земель кинулася Литва, якій золотоординський хан Тохматиш 1397 року передав частину Дикого поля, решту земель вважали нічийними.
Наприкінці XV століття в Запорізькому краї виникає козацтво, основною базою якого стає дніпровський острів Хортиця. Тюркське слово «козак» мало різні значення: це і «охоронець», і «розбійник», і «степовий мисливець», а часто воно позначало вільних, «нічийних» людей, які промишляли зброєю. Основна маса козаків — це селяни-втікачі від своїх панів. У пониззі Дніпра козаки будували укріплення, об’єднувалися в озброєні загони, які відбивали напади татар і самі організовували походи на міста й села кримських татар, а також контролювали торговельне судноплавство на Дніпрі. Запорозькі козаки брали активну участь у селянських повстаннях і національно-визвольній боротьбі проти польських поневолювачів під проводом Б.Хмельницького. Царський уряд не міг миритися з волелюбною республікою на Дніпрі і за його наказом російські війська під командуванням генерала Текелія в липні 1775 року підступно зруйнували Запорозьку Січ — оплот козацького вільнодумства. Після входу Запорізького краю до складу царської Росії в період становлення капіталістичних відносин тривало посилене заселення території німецькими колоністами, російськими переселенцями, євреями, болгарами та іншими народами. Багаті чорноземні землі давали щедрі врожаї зернових, овочевих і баштанних культур, рясно плодоносили фруктові сади. З початку XIX століття в краї починає розвиватися промисловість із переробки сільськогосподарської продукції.
Прискорений розвиток економічного потенціалу області відбувався у XX столітті. У 1932 році було запущено в роботу найбільшу на той час у Європі електростанцію ДніпроГЕС, що стало поштовхом до розвитку підприємств чорної та кольорової металургії на базі сировини, яку привозили з інших районів України. Наразі Запорізька область — це великий промисловий, сільськогосподарський регіон держави. В області працює «Запорізький алюмінієвий комбінат» — єдиний в Україні виробник алюмінію, відомий у світі металургійний комбінат «Запоріжсталь», «Титан-магнієвий комбінат» — виробник губчастого титану, всесвітньовідоме ВАТ «Мотор січ» — виробник авіадвигунів для літаків і гелікоптерів та багато інших (понад 160) великих промислових підприємств.
Запорізька область посідає провідне становище серед виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості. Центральне місце в рослинництві займають зернові культури, соняшник, овочі та баштанні. Широко розвинена мережа наукових, культурних і медичних закладів: в області працює понад 30 вищих і середніх навчальних закладів, 5 театрів, концертні зали, філармонії, багато палаців культури.
Запорізька область багата своїми історичними пам’ятками. Безумовно, туристів зацікавлять дивовижні пам’ятки давньоруської історії. Сотні курганів усіяли територію області, знайдено понад 20 пам’яток доби неоліту, серед яких унікальною є кам’яна могила поблизу Мелітополя — громада піщаних брил, під якими на стінах гротів вибиті зображення чаклуна, биків, коней та інші дивовижні малюнки. Серед скіфських пам’яток виділяються залишки Кам’янського городища поблизу Кам’янки-Дніпровської. Багато історичних пам’яток знаходиться на території Запоріжжя, серед яких відомий музей історії запорізького козацтва, національний заповідник «Хортиця», ДніпроГЕС імені Леніна та інші привабливі пам’ятки.
В області функціонує багато історико-меморіальних і краєзнавчих музеїв, є 299 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема 191 заказник, 95 пам’яток природи, 20 пам’яток садово-паркового мистецтва. Туристичні послуги надають десятки фірм і багато приватних підприємців. Приїжджайте, на Вас чекає привітність, гостинність і незабутнє знайомство з дивовижною історією прекрасного запорізького краю.