Земля, яку сьогодні називають Волинською областю, — це історичні місця, де споконвіку вершилися найважливіші події, часом важкі й трагічні. Така багата подіями доля області не могла не позначитися на зовнішньому вигляді Волині, не залишити слід у вигляді історичних та архітектурних пам’яток, яких тут налічується більше восьмисот. Історія Волинської області, такою, якою її можна бачити нині, розпочалася ще у ІХ столітті, але вперше ці мальовничі краї та родючі землі люди уподобали більше 15 тисяч років тому. Відомо, що в першому тисячолітті нашої ери тут жили бужани, дуліби і волиняни, які залишили як свідчення свого перебування близько 60 археологічних пам’яток — поселень, укріплених городищ і курганних могильників. У X столітті Волинь входить до складу Київської Русі і протягом двох століть виконує роль великого західного центру держави. Саме з цих часів дійшли найдавніші достопримечательности Волинської області. У Володимирі-Волинському, вперше згадуваному в «Повісті минулих літ» 988 року, зберігся Успенський собор — білокам’яний храм середини XII століття, у с. Зимна — найдавніший у країні Святогірський Успенський монастир 1001 року, що був колись резиденцією самого князя Володимира, дійшли до наших часів і багато інших пам’яток доби стародавньої Київської Русі.
Наприкінці XII століття Волинь увійшла до Галицько-Волинського князівства, а Володимир-Волинський став столицею новоствореного князівства, яке проіснувало до кінця XV століття. Усі архітектурні пам’ятки, що дійшли до наших днів від того часу, перелічити практично неможливо — це численні замки та укріплення, оскільки князівство вело постійні війни з кочівниками, а всередині нього було постійне суперництво литовських, польських та угорських феодалів. Найзнаменитішим із замків Волині став Замок князя Любарта у Луцьку XIV століття, що прекрасно зберігся до наших днів. Крім напрочуд гарних і казкових замків, це також безліч культових споруд, як-от Георгіївська церква 1264 року в Любомлі, Миколаївський монастир XIII століття в с. Жидичин і багато інших храмів, церков та монастирів. Архітектурні краєвиди колишньої столиці князівства Володимира-Волинського, а також теперішнього центру Волині Луцька — це старовинні вулички, безліч замків, садиб, церков та інших визначних пам’яток. Ці міста вважаються найважливішими у Волинській області з точки зору архітектурної спадщини, що дійшла до нас. Василівська церква-ротонда у Володимирі-Волинському, що збереглася від ХІІ-ХІІІ століть, не має аналогів у світовій архітектурі, це самобутня пам’ятка давньоволинської архітектури, а у складі Святогірського Успенського монастиря є Троїцька церква середини ХV століття та Успенська церква кінця ХV століття.
Архітектурний ансамбль Луцька дійшов до нашого часу з XIV-XVIII століть, 1985 року в місті було засновано історико-культурний заповідник «Старий Луцьк». З кінця XVIII століття Волинська область входила до складу Російської імперії, 1920 року вона знову перейшла до Польщі, потім приєднана до УРСР 1939 року. У роки Другої світової війни в колишній впродовж усієї своєї історії інтернаціональній Волині розгорнулася справжня міжетнічна війна, яку історики назвали «Волинською різаниною», про ці трагічні події нагадують численні пам’ятники загиблим у багатьох містах області. Сучасну Волинську область утворили лише 1939 року, а її адміністративним центром стало місто Луцьк — одне з найдавніших українських міст. Сьогодні Волинська область приваблює туристів не лише своїми численними архітектурними пам’ятками, але і своїми пам’ятниками. Багато хто приїжджає сюди, щоб помилуватися незвичайною красою місцевої природи — Шацький національний природний парк є одним із найзнаменитіших на Україні, його скарб — найглибше озеро в країні Світязь — відоме далеко за межами області, а дивовижні Оконські джерела, що їх також називають «волинським дивом», щороку приїжджають побачити тисячі туристів з інших країн. На заході області вздовж кордону з Польщею протікає річка Західний Буг, а в північній частині — Прип’ять. Обидві вони славляться своїми мальовничими краєвидами, втім, як і багато інших із понад 130 річок. Ця прекрасна земля славиться своїм різноманітним ландшафтом, на якому розташувалися 24 об’єкти природоохоронного фонду загальнодержавного значення, численними лісами, джерелами мінеральних вод, родовищами лікувально-торф’яних грязей, а також багатьма видами тваринного і рослинного світу, що занесено до Червоної книги України, — усе це сприятливо впливає на розвиток відпочинку і туризму, завдяки чому Волинська область є улюбленим місцем відпочинку для багатьох тисяч туристів.