Чернігів — одне з українських міст із найдавнішою історією, оспіване в переказах і билинах про Іллю Муромця і Солов’я-Розбійника, про Івана Годиновича, прославлене за часів великої Київської Русі як її друга після Києва столиця. Побувати в Чернігові — значить на власні очі побачити стародавнє легендарне місто, його дивовижні пам’ятки, багатьом з яких уже майже тисяча років.
Перші поселення виникли на території майбутнього міста ще у 2 тисячолітті до нашої ери в урочищах Татарська Гірка та Ялівщина, а історія Чернігова нашої ери розпочинається у VII столітті, коли на правому березі річки Десни у місці її злиття з річкою Стрижень оселяється східнослов’янське плем’я під назвою сіверя. 907 року Чернігів уже згадується в літописах як місто, підкорене київським князем Олегом, яке увійшло до Київської Русі.
Пам’ятками давнього періоду розвитку міста, що дійшли до наших днів, стали рештки язичницьких курганів і могильників. Найвідоміші з них — Гульбище, Безіменний і Чорна Могила, були виявлені в найвищій точці міста — на Болдиній горі, де в дохристиянський період розташовувалося капище Перуна — головного слов’янського божества. Коли на початку XIX століття Чорна Могила була розкопана і вивчена, через дивовижні рідкісні артефакти її назвали головною язичницькою пам’яткою дохристиянської Русі. Цей найдавніший курган X століття приваблює туристів з багатьох країн світу.
Завдяки вигідному географічному розташуванню та увазі київських князів, Чернігів швидко зростав і розвивався. У 1024 році Мстислав Володимирович робить його своїм стольним градом. На початку XI століття тут зводять перші культові споруди, зокрема найдавнішу церкву Київської Русі, що збереглася до нашого часу, — Спаський собор, засновують також Іллінський і Єлецький монастирі, які збереглися до наших днів, виникає монастир Антонієвих печер (засновника Києво-Печерської лаври).
Чернігів стає історичним центром Лівобережної України, одним із найбільших міст Русі, а в 1024-1036 рр. — її столицею з населенням майже 40 тисяч осіб, що дає змогу зарахувати його і до найбільших міст Європи XI століття. Але настільки славна історія Чернігова, що розквітав дедалі пишніше протягом п’ятисот років, обривається вторгненням татаро-монголів. Однак, незважаючи на період монгольського панування, до наших днів у місті збереглася шоста частина всіх пам’яток монументальної давньоруської архітектури! Подальша історія міста пов’язана з його переходом то до однієї, то до іншої держави: 1320 року — до поляків, 1340-го — до князів київських, у середині XIV століття Чернігів перейшов до литовців, а з 1503 року на ціле століття став частиною держави Московської. За Василя Івановича місто укріплюється і з’являється замок-фортеця Дитинець — історична пам’ятка, що збереглася до наших днів у вигляді валів і археологічних знахідок.
1618 року Чернігів переходить до Польщі, 1649 року підпорядковується Б. Хмельницькому, через кілька років знову відходить до московського царя. Попри все це, XVII століття для Чернігова стало другим періодом розквіту. Після спалення поляками 1611 року місто, немов Фенікс, повстає з попелу. Зводяться такі пам’ятки Чернігова, які збереглися до нинішнього часу, як кам’яний Будинок Мазепи, чудова споруда — Чернігівський колегіум, Петропавлівська церква в Єлецькому монастирі, доповнюється Введенською церквою та архітектурним комплексом із Троїцьким собором монастир Антонієвих печер. З цього століття до нас дійшов і будинок Феодосія Углицького — єдина збережена будівля козацького часу з дерева.
1801 року Чернігів стає губернським центром заснованої Чернігівської губернії, а XIX століття — третім періодом розквіту міста. Тоді з’являється Червона площа та її чудовий архітектурний ансамбль, зокрема будівлі, в яких зараз розміщуються Національний банк України та обласна адміністрація.
Споруди, що становлять величезну архітектурну цінність, були зведені і на початку XX століття: будівлі Дворянського і Селянського підземельного банку, садиба губернатора і багато інших.
Безсумнівно, пам’ятки Чернігова — це безцінні скарби. Вони дійшли до нас із різних століть — від XI до початку XX, і побачити їх в одному місці — значить отримати унікальну нагоду споглядати водночас різні епохи, доторкнутися до них і відчути їхню своєрідну, несхожу атмосферу. Та, як сучасне розвинене місто, Чернігів може здивувати своїх гостей не лише старовинною архітектурою. Слава про таку визначну пам’ятку Чернігова як Світломузичний фонтан також поширилася далеко за межі міста.
Чернігів потрібно побачити на власні очі, і свою дивовижну історію кожному він розповість сам.