Серед покритих густим пралісом стародавніх мальовничих гірських вершин, в найкрасивішій долині річки Ріки розташоване одне з найзнаменитіших селищ України — Міжгір’я. Це невелике селище міського типу прославилося завдяки неймовірній атмосфері єднання з природою, що панує тут, найчистішому повітрю, цілющим мінеральним джерелам і унікальним природним пам’яткам.
Селище Міжгір’я, назване так через своє розташування між гірськими масивами, до 1953 року носило назву Волове. Воно відоме з 1415 року, коли було вперше згадане в письмових джерелах. Здебільшого його жителі були зайняті заготівлею лісу, але чудовий клімат також давав змогу вирощувати виноград, працювати на пасіках і збирати найкращий у всьому Закарпатті мед. До XX століття разом із рештою Закарпаття Міжгір’я побувало у складі Угорщини, Австрії, Чехословаччини, проте це не вплинуло на його самобутність. Кожен гість тут може почути від старожилів безліч цікавих казок, легенд і переказів.
Одна з місцевих легенд розповідає про неймовірне кохання і пов’язана з відомою пам’яткою Міжгір’я — найбільшим в Україні гірським озером Синевир. За переказами, це озеро з’явилося через пролиті сльози дівчини на ім’я Синь
— графської доньки, яка закохалася в вівчаря Віра. Її батько наказав його вбити, злодіяння було скоєно на тому місці, де зараз над синіми водами височіє острів. Дівчина не змогла пережити загибелі коханого і пролила стільки сліз, що утворилося озеро, в якому зникла і вона сама, а люди почали називати його іменами закоханих. Озеро Синевир, що розташоване в однойменному національному природному парку, — далеко не єдина природна пам’ятка Міжгір’я, але розповіді про його красу передаються з уст у вуста і приваблюють сюди безліч туристів.
Серед інших приголомшливих красот цієї місцевості найбільший у Закарпатті водоспад Шипіт, також оточений густими стародавніми, ніби казковими лісами, Дике Озеро (Озірце), в найчистіших водах якого мешкає форель, захоплюючий дух через ущелини і обриви Синевирський перевал, величезне, здавалося б, безмежне Теребле-Рікське водосховище.
Міжгір’я — це край незвичайної природної краси. Тут злітають у небо і йдуть далеко за хмари вершини полонин Боржава і Червона, найвищої гори Стримби, Кам’янки і хребта Овечий Верх. Вкриті зеленими лісами і розсічені вузькими долинами блакитних річок вони створюють пейзаж неземної, райської краси. Через ці вражаючі природні картини Міжгір’я часто називають раєм на землі, і таке порівняння анітрохи не перебільшене — у цьому переконуються всі гості чудового краю.
Крім екскурсій мальовничими місцями, Міжгір’я може запропонувати туристам відвідування незвичайних музеїв, найвідомішим з яких є Музей лісосплаву — єдиний у своєму роді у світі. Будівля музею — це дивовижна гідротехнічна споруда XIX століття, що стоїть на воді, в якій можна було дізнатися багато цікавого про побут сплавників лісу, побачити предмети їхнього побуту, одяг, інструменти та безліч інших унікальних експонатів. Після небувалої повені 2001 року будівля музею була практично зруйнована, і всі вцілілі музейні експонати було перенесено до Національного природничого парку «Синевир» в Музеї лісосплаву та краєзнавства. Для всіх відчинені двері кількох історико-культурних музеїв, Музею письменника І. Ольбрахта, який створив роман про місцевого героя Миколу Шугая. Є в Міжгір’ї і старовинні архітектурні пам’ятки: Миколаївський храм із дерева 1785 року в селі Подобовце та Покровський храм у селі Синевирська поляна, зведений у XVIII столітті.
Комфортні санаторії, цілющі мінеральні джерела, цілюще гірське повітря, місцеві пейзажі запаморочливої краси — і це ще не все, чим здивує своїх гостей Міжгір’я. Сьогодні це ще й гірськолижний центр України, куди з’їжджаються люди навіть з інших країн.
Неймовірна атмосфера і затишок цієї достопримечательности Украины залишають найприємніші враження. Міжгір’я дарує безцінну можливість зануритися в чарівний світ найчистішої, незайманої у своїй красі природи, побачити чудові природні пам’ятки Закарпаття, відпочити від пилу й метушні великих міст, оздоровитися й набратися цілющої енергії, яку можуть подарувати тільки такі дивовижні місця.