Миколаївська область розташована на півдні України в басейні річки Південний Буг і межує з Одеською, Кіровоградською, Херсонською та Дніпропетровською областями. Південь області омивається водами Чорного моря. Адміністративний центр — місто Миколаїв, великий промисловий, науковий і культурний центр. Область утворена 22 вересня 1937 р. після розукрупнення Одеської області. Її територію займають зони лісостепів і степів, вкритих буйними травами; клімат помірно континентальний. Основні річки області — це Південний Буг, Інгул та Інгулець. Землі області були заселені ще в епоху пізнього палеоліту (понад 15 тисяч років тому), про що свідчать знайдені рештки поселень цього часу по берегах Південного Бугу та Інгулу. Залишки стійбищ, жителів епохи мезоліту (10 тисяч років тому) були виявлені в багатьох районах області. У період неоліту територія Миколаївської області входила в зону буго-дністровської археологічної культури, поселення якої знайдені в північній і північно-західній частині області. У перші століття нашої ери ці землі поступово заселяли слов’янські племена. Наприкінці 10 століття територія сучасної області перебувала у складі Київської Русі. На цей бузький благодатний край багаторазово нападали чужоземні завойовники — орди печенігів, половці, монголо-татари, литовці та ін. В історико-археологічному заповіднику «Ольвія» в с. Парутине (неподалік Миколаєва) зберігається багато різноманітних предметів, які відображають культуру та побут народів тих далеких історичних часів. Після російсько-турецької війни 1768-1774р.р. територія області увійшла до складу російської держави. Саме з цього часу починається інтенсивне заселення цього краю. Тоді ж на річці Інгул з’явилися і перші споруди майбутнього м. Миколаєва, в якому було споруджено корабельну верф, що дала початок суднобудуванню Чорноморського флоту. Нині провідною галуззю промисловості області є суднобудування. У Миколаєві працюють три великі суднобудівні заводи і багато промислових підприємств, що забезпечують випуск сучасних річкових і морських суден. В економічному потенціалі області значну вагу займають також кольорова металургія, основним представником якої є ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», підприємства харчової та переробної промисловості. На території Миколаївської області працює південно-українська атомна станція. Сільське господарство цього краю з благодатними кліматичними умовами добре розвинене, основними культурами рослинництва є зернові, технічні, баштанні, а також виноградство і садівництво. Значну вагу в економіці сільського господарства має тваринництво. У Миколаївській області є чудові умови для оздоровчого відпочинку та захопливого туризму. Піщані пляжі чорноморського узбережжя, озера, лікувальні грязі Тилігульського і Бейкушського лиманів незмінно привертають сотні тисяч туристів, відпочивальників і охочих поправити своє здоров’я. На території області налічується кілька сотень санаторіїв, пансіонатів, об’єктів заповідного фонду, регіональних ландшафтних парків. Ковилові степові простори, плавні річок і озер, гранітні скелі, реліктові гаї та заповідні урочища — все це становить визначні пам’ятки цього південного краю і створює чудові умови для активного відпочинку та фотополювання. Унікальною територією є регіональні ландшафтний парк «Кінбурнська коса», на якій лісові масиви чергуються з ділянками незайманої землі. Увагу туристів незмінно привертає археологічний заповідник «Ольвія». Традиційною визначною пам’яткою області є яхтовий спорт і яхтові туристичні круїзи. Незмінною популярністю серед жителів України користуються чорноморські курорти області — Коблеве, Очаків і Рибаківка. Тут біля берега моря побудовано сотні пансіонатів і будинків відпочинку. Тепле ласкаве море, піщані пляжі з помірно пологим дном, водні гірки, морські прогулянки на катерах і яхтах, дитячі атракціони, молодіжні дискотеки створюють виняткові можливості для повноцінного молодіжного та сімейного відпочинку. Поєднання аромату степових трав і квітів та морського повітря утворюють чудову оздоровчу атмосферу.
Топ пам’яток