1 жовтня 1787 р. командувач корпусу та Херсонсько-Кінбурнської оборонної ділянки генерал-аншеф Суворов О.В. здобув значущу перемогу над турецьким десантом на Кінбурнській косі. Успішна військова операція поклала початок подальшим перемогам армії і військового флоту в російсько-турецькій війні 1787-1791 рр. З кінця XIX століття широко обговорювалося питання про створення пам’ятника полководцю. У 1903 біля військового собору розпочали нівелювання місцевості та підготовку майданчика для встановлення пам’ятника. Бронзову фігуру полководця виліпив скульптор Едуардс Б.В. Постамент виготовили з рожевого граніту. Восени 1905 року в Одеському порту скульптуру повантажили на спеціальний дерев’яний майданчик для відправки в Очаків. Під час революційних подій цього періоду майданчик під час пожежі згорів, скульптура з металу розплавилася. Автор власним коштом відновив скульптуру, виконавши умови раніше укладеного договору. 
Комендант фортеці генерал-лейтенант Григор’єв 19 квітня 1907 року оголосив «суворовський наряд» на благоустрій площі й навколишньої території «щоб і ми, і наші послідовники могли милуватися цим куточком Очакова». На спуску до причалу рибного заводу з боків балки, що був ровом ретраншементу, було розбито парк, висаджено дерева, чагарники, квіти, установлено лави та гойдалки, споруджено тріумфальну арку. На обладнаному майданчику щонеділі грав військовий духовий оркестр, капельмейстером якого понад 15 років служив очаківець Трохим Зайцев. Парк став улюбленим місцем відпочинку городян. Пам’ятник відкрито в день 120-річчя від дня перемоги 1 жовтня 1907 року о 10 годині ранку.
Існування пам’ятника Суворову у місті також має свою історію. Пам’ятник являє собою двометрову постать полководця на постаменті з рожевого граніту, що складається з трьох брил неправильного відколу, встановлених по вертикалі. 
Початково біля нього стояла кріпосна гармата та бронзова копія стяга Фанагорійського гренадерського полку. Світильники не були встановлені через відсутність коштів. Навесні 1941 року оновлено огорожу, розбито клумби. У роки німецько-румунської окупації прапор вивезено, пошкоджено шпори і шпагу. 1950 року реставрацію пам’ятника Суворову О.В. виконали художні майстерні Спілки художників Ленінграда і київський трест «Будмонумент». Під час робіт відновлено бронзовий прапор, реставровано шпагу і шпори, всі складові частини зачищено, закріплено дві пам’ятні дошки з написами: «Зберігай у пам’яті імена великих людей і керуйся ними в походах і діяннях» і «Добре ім’я повинно бути у кожної людини. Особисто я бачив це добре ім’я у славі своєї Вітчизни, мої успіхи мали за виключну мету її благоденство. О.В. Суворов». 
У підніжжі пам’ятника поставлений якір, з чотирьох боків обгороджений якірним ланцюгом, опорами якого стали стовбури мортир, вкопані в землю. Встановлено світильники. У 80-х роках минулого століття висаджено дерева і кущі, розбито газони і квітники, укріплено стінку над балкою. Чотири колони зі світильниками за зразком біля Одеського театру опери та балету виконали ковалі, умільці Очакова батько та син Бутурліни І.Ф. і М.І. Виготовлені постать, постамент та архітектурне рішення розміщення пам’ятника серед професіоналів вважаються кращими серед пам’ятників полководцю.