Місто Рівне знаходиться на північному заході України. В одному зі своїх творів відомий письменник Володимир Короленко написав: «Хороший край, славна сторона, тиха, рівна, сумна, щоправда, трохи». Але сучасне місто зовсім не сумне. Це затишний і мальовничий центр Рівненської області, з розвиненою сферою промислових підприємств і вищих навчальних закладів, з визначними пам’ятками різних часів і поколінь.
Багато століть тому, а точніше наприкінці VI-на початку VII сторіччя, на території теперішньої Ровненщини виникло поселення племен дулібів та вельминян (волинян). Згодом, до X століття, ці землі увійшли до складу могутньої Київської Русі, а з 1200 до 1340 р.р. належали Галицько-Волинському князівству. За даними істориків, перша згадка про місто Рівне датується 1283 роком. Вважається, що тоді це був один із населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Щодо самої назви міста, то про її виникнення існує кілька версій. Перша і найпоширеніша — місто назване так через своє розташування на рівній низинній місцевості. За іншою версією назва пов’язана з князями Острозькими — місто Рівне було придбано для рівного рахунку і стало їхнім сотим володінням. Ну, а за третьою версією назва походить від оборонних ровів, які оточували місто.
Територія, на якій розташоване Рівне, у своїй історії пройшла нелегкий шлях. Після розпаду Галицько-Волинського князівства в 1340р. Волинь була предметом гострого суперництва двох сусідів — Литви та Польщі. З цього року територія теперішнього міста Рівного увійшла до складу князівства Литовського, у 1464 р. була продана князю Семену Несвицькому, а після його смерті перейшла до його дружини Марії. Вона відразу ж почала будувати на його місці великий замок. З початку XVI століття ці землі були у володінні князів Острозьких.
Після підписання в 1569р. Люблінської унії в історії краю було перегорнуто нову сторінку — землі Рівненщини перейшли до складу Речі Посполитої. Упродовж наступного століття Рівне переживає складні часи. На місто були скоєні неодноразові спустошливі набіги татар, а 1723 року Рівне переходить у володіння багатого польського магната Юрія Любомирського. За його правління, а надалі за правління його сина, ґрунтовно перебудовується замок. У результаті цих реконструкцій фортифікаційні споруди замку втрачають своє оборонне значення, було знесено кріпосні стіни і земляні бастіони, а замок перетворився на шикарний палац.
У 1793 р. Рівне увійшло до складу Російської імперії. Рівне увійшло до складу Російської імперії та отримало статус повітового міста. З 1921 р. і до 1939 р. Рівненщина знову перебувала у складі Польської держави, а з 1939 р. увійшла до складу УРСР.
Далеко не найважчий час місто та його мешканці переживали в період Великої Вітчизняної війни, руйнівною хвилею пройшла вона визначними пам’ятками Рівного.
Пройшовши через важкий і непростий шлях становлення, у наш час Рівне являє собою висококультурний центр області. Говорячи про архітектурні пам’ятки Рівного, неодмінно варто згадати Успенську церкву з окремою дерев’яною дзвіницею, що стоїть окремо; Костел Святого Антонія і Воскресенський собор. На вулицях історичної частини міста збереглися кілька особняків у стилі модерн.