Черкаси — мальовниче місто з багатовіковою славною історією, що розташувалося на правому березі Дніпра в обіймах соснового лісу. Споконвіку його населяють гостинні та привітні люди, пращури яких були учасниками драматичних подій та їхніми безпосередніми героями і завдяки яким ми й досі можемо милуватися мальовничими краєвидами та а визначними пам’ятками міста Черкас.
Перші письмові згадки про Черкаси, на той час уже укріплене місто, датовані 1305 роком, хоча донедавна цією датою вважався 1394 рік. Офіційною датою заснування міста заведено вважати 1286 рік, а закладали його черкеси — люди азійського типу зі слов’янсько-татарською говіркою, від національності яких місто й отримало свою назву. З перших днів свого заснування, через територіальне розташування, Черкаси стали своєрідним аванпостом (передовий пост, що виставляється в місці передбачуваного нападу противника) на південних рубежах Київських земель проти кочових племен. Починаючи з XIV ст. і закінчуючи XVII ст. Черкаси протистояли татаро-монгольській навалі, турецько-татарському ярму, ордам кримських татар, гніту литовських феодалів і польської шляхти.
До 1471 р. Черкаси входили до складу Київського питомого князівства, а після його розпаду увійшли до складу Київського воєводства Великого Литовського князівства. На початку XV ст. місто стає центром Черкаського староства, де постійно перебував староста — намісник литовського князя, а після Люблінської унії 1566 р. — польського короля.
З XV ст. на черкаських землях з’явилися перші поселення козаків, які відважно відбивали ворожі набіги. Велику роль у цих битвах відводилася Черкаському замку. На початку XVI ст. замок було укріплено, що допомогло в 1532 р. успішно протистояти кримській орді й витримати тридцятиденну облогу. У 1549 р. над Дніпром на Замковій горі звели ще більш неприступний замок, навколо якого розбудовувалося місто, захищене острогом із двома воротами.
У XVI — XVII ст. місто Черкаси стає настільки важливим осередком козацького руху за незалежність українських земель, що в офіційних російських документах усе населення України почали називати «черкаськими людьми».
Історія Черкас тісно пов’язана з визвольною війною українського народу 1648-1654 рр. проти польської шляхти під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького. Саме в Черкасах був написаний перший лист Великого гетьмана до російського царя Олексія Михайловича, в якому повідомлялося про перемоги над польською шляхтою та про бажання українського народу возз’єднатися з Росією.
У 1667 р. після Андрусівського договору місто знову відійшло до Польщі, після чого було одним з основних осередків селянського повстання, відомого як «Коліївщина».
У другій половині ХІХ ст. після скасування кріпосного права в місті було відмічено «Коліївщину», після скасування кріпосного права в 1861 р., почалося бурхливе будівництво залізниці та розвиток судноплавства, завдяки чому місто почало стрімко розвиватися, що відобразилося на його архітектурі. По сусідству розташовувалися будівлі різних форм і стилів, таких як класичний, готичний і мавританський. Найпоширенішими будівлями були одноповерхові будинки з дерева або цегли, накриті соломою, деревом або залізом. Фасади прикрашали фігурною цеглою з різними орнаментами та іншими рельєфними деталями. Порядок розташування вулиць і площ по праву вважається однією з небагатьох на Україні пам’яткою містобудівного мистецтва початку XIX ст. У 1815 р. російський інженер і архітектор Вільям Гесте розробив генеральний план забудови міста. Згідно з цим планом місто складалося з широких і довгих вулиць, що перетиналися під прямими кутами за аналогією з давньоримськими містами.
Історія Черкас свідчить, що місто багаторазово зникало з лиця землі та відбудовувалось наново, через що до наших днів збереглися лише деякі визначні пам’ятки Черкас, збудовані на початку ХІХ ст. за планом Гесте. Приклади більш ранніх стилів архітектури можна побачити в Черкаському краєзнавчому музеї. До існуючих пам’яток міста належить унікальна пам’ятка архітектури — гіперболоїдна конструкція — сталева ажурна водонапірна башта, збудована В.Г. Шуховим (у світі лишилось 20 аналогічних конструкцій із понад 200), а Свято-Михайлівський Кафедральний собор є найбільшим собором в Україні. Також неабиякий інтерес викликають Палац Щербини та будинок Цибульських (музей Кобзаря).
Сучасні Черкаси — це гарне й затишне місто, що потопає у буйній зелені, з численними скверами й парками, найкрасивіший з яких — Жовтневий, із незабутніми краєвидами на Дніпро. А історичне минуле та мальовнича природа нікого не залишить байдужим, не дарма ж саме звідси починаються практично всі екскурсійні маршрути на цій славній землі, що особливо прекрасна навесні, коли цвітуть каштани.
З першого дня свого існування й аж до ІІ Світової війни Черкасам долею була відведена роль захисника наших земель. Це волелюбне місто ставало місцем найкровопролитніших і найдоленосніших битв. Сьогодні в мирний час кожному з нас випаде нагода віддати данину поваги і відвідати чудове місто Черкаси.