Сучасний Донецьк — це великий промисловий, культурний і гостинний центр східної України. Якщо Ви думаєте, що тут є тільки заводи і підприємства, то Ви сильно помиляєтеся. Пам’ятки Донецька напрочуд дивовижно поєднують у собі минуле та сьогодення.
Історія Донецька бере свій початок у 1869 році, коли англійський підприємець Джон Г’юз заклав тут металургійний комбінат. Але слід зазначити те, що сучасні землі Донбасу були заселені ще з епохи новокам’яного та мідно-бронзового віку. Дослідження вчених-археологів засвідчили, що долина річки Кальміус у різні історичні часи була заселена печенігами, сармататі, половцями, скіфами, слов’янами.
Тепер, повернімося все ж таки до ХІХ ст. У цей час у східній частині України стрімко починає розвиватися вугільна промисловість, з’являються перші шахти. Урядом Російської імперії було видано концесію князю Сергію Вікторовичу Кочубею, згідно з якою він мав збудувати завод із виготовлення залізних рейок, але князь продав свої права англійцю Джону Г’юзу. Виникле робоче селище Юзівка і є попередником сучасного Донецька. Невдовзі збудований тут металургійний комбінат, завдяки вдало обраному місцю, виходить на рівень індустріального центру Російської імперії.
У 1897 р. населення Юзівки становило 29 тисяч осіб. Хоча статус міста Юзівка отримала лише в травні 1917 р., уже наприкінці XIX ст. її можна було вважати повноцінним містом. Тут були магазини, ресторани, банки, готелі і навіть Преображенський собор, який, на жаль, не зберігся до наших часів. Територіально Юзівка ділилася на дві частини: південну, так званий промисловий район, і північну, де проживали чиновники, ремісники і торговці. У місті була ще й англійська колонія.
З приходом радянської влади в історії сучасного Донецька відбуваються деякі зміни. У 1924 р. Юзівку було перейменовано на Сталіно. Створюються нові підприємства, культурні установи, школи, зростає чисельність населення. Чорною сторінкою в історії Донбасу були роки Другої світової війни. Руйнівною хвилею прокотилася вона містом, практично були повністю зруйновані та знищені всі підприємства.
У 1961р. Сталіно перейменували на Донецьк. Назва міста походить від назви річки Сіверський Донець. За часів СРСР у регіоні стрімко розвивається промисловість, освіта, наукова діяльність, транспортна інфраструктура.
За якихось 150 років невелике індустріальне селище Юзівка перетворилося на справжній мегаполіс. Жителям міста є чим пишатися і є що показати гостям. Адже пам’ятки Донецька протягом багатьох років привертають увагу не тільки безлічі туристів, а й знаменитих художників, письменників і вчених. У місті розташовано близько 260 пам’яток історії та культури, більш ніж 100 музеїв, кілька театрів, обласна філармонія. А ще Донецьк знаменитий своїми чудовими, мальовничими і затишними парками. Його ботанічний сад входить до числа найбільших ботанічних садів Європи. Це місто по праву можна віднести до числа найбільших центрів культури і мистецтва України.
Говорячи про визначні пам’ятки Донецька обов’язково варто сказати кілька слів про Донбас — Арену. П’ятдесятитисячний стадіон захоплює і зачаровує, це справді шедевр спортивного архітектурного мистецтва.
Ну а найкраще відпочити в Донецьку та познайомитися з його пам’ятками Вам допоможуть різноманітні екскурсійні бюро, яких безліч у місті.