Доля Дніпропетровська була неспокійною: перш ніж він наблизився до того, про що мріяли Катерина II і князь Потьомкін, засновуючи місто, минуло кілька століть. Сьогодні Дніпропетровськ, нарешті, став одним із найкрасивіших, найцікавіших і найрозвиненіших міст України, що приваблює безліч туристів з усіх куточків країни та інших держав своїми численними пам’ятками. Попри те, що офіційною датою його заснування вважається 1776 рік, Катеринослав — як називалося місто від самого початку і до 1926 року, у тому місці, де воно розташоване сьогодні, почав народжуватися лише в 1787 році.
Подібно до Петра I російська імператриця мріяла подарувати Росії столицю, названу на власну честь. Нові землі для будівництва «третьої столиці Російської Імперії» для Катерини вибирав її фаворит — князь Потьомкін, проте його старанням не судилося увінчатися успіхом: історія Дніпропетровська або Катеринослава-I завершилася менш ніж за десять років — для міста обрали невдале місце біля впадання річки Кільчень у Самару, яке щорічно підтоплювалося річковими водами. Другий Катеринослав був заснований на правому березі Дніпра «на високому пагорбі з чудовими краєвидами, що відкриваються з нього», як говорила сама імператриця. 9 травня 1787 року Катерина II власноруч заклала перший камінь у фундамент майбутньої головної визначної пам’ятки Дніпропетровська — Преображенського собору. З цього моменту і почалася розбудова нинішнього міста. Розвиток цей, проте, був недовгим — з відходом з життя імператриці і князя Потьомкіна призупинилися і роботи з перетворення Катеринослава на третю столицю. Пам’ятником тієї епохи стала одна з найкрасивіших архітектурних пам’яток — палац Потьомкіна 1790 року, прикраса парку відпочинку ім. Т. Шевченка, зведена архітектором І. Старовим у найкращих традиціях класицизму. Від занепаду тривалий час Катеринослав рятував лише губернський статус, який пророкував йому аж ніяк не світле майбутнє. Справжнім розквітом у середині-кінці XIX, Катеринослав завдячує О.М. Полю, який практично втілив плани Катерини II в реальність і подарував місту друге життя. Завдяки Полю місто перетворилося на розвинений промисловий центр, стало великим залізничним вузлом, а історія Дніпропетровська, незважаючи на багато перешкод, все-таки стала благополучною.
Однак активний розвиток промисловості не завадив місту на Дніпрі стати ще й одним із найкрасивіших і найрозвиненіших у культурному плані українських міст. Сьогодні гості Дніпропетровська приїжджають сюди з різних причин. Одні хочуть побувати в місці, яке благословила сама Катерина II, інші — помилуватися водами Дніпра і прогулятися найдовшою і наймальовничішою набережною Європи, треті — побачити найкрасивіші архітектурні пам’ятки Дніпропетровська і відчути його дивовижну атмосферу. І, безумовно, багато хто приїжджає сюди, щоб побачити легендарний Монастирський острів, колишній зупинним пунктом на «Шляху з варяг у греки». За переказами в IX столітті на острові існував візантійський монастир, у якому знаходили тимчасовий притулок не тільки княгиня Ольга, князі Володимир Великий, Мстислав, а й навіть учень Ісуса Христа Андрій Первозванний. Сьогодні ж тут стоїть зведений уже в наш час Храм Святого Миколая, куди приходять прочани та віряни. Найцікавішими пам’ятками вважають головну міську вулицю — колишній Катерининський, а з 1923 року проспект Карла Маркса — та її будівлі, зведені в середині-кінці XIX століття. В. Гіляровський писав про нього так: «Головний проспект Катеринослава красою своєю може посперечатися з найкращими вулицями світових столиць…». Серед найкрасивіших будівель: збудований у середині XIX століття Англійський клуб у стилі неоготики, будівлі корпусів Дніпропетровського національного та Гірничого університетів у стилі модерну, Міської Думи у стилі віденського ренесансу, а також відомого в усій країні та за її межами Історичного музею, де зібрана найбільша колекція прекрасно збережених половецьких баб, багатьом із яких більше ніж 4 тисячі років.
Серед найстаріших культових будівель, що захоплюють своїм світлом і пишністю, крім Преображенського собору: Троїцька та Успенська церкви 1845-1855 років у російсько-візантійському стилі архітекторів Л. Шарлеманя і П.Візантійського: Троїцька та Успенська церкви 1845-1855 років в російсько-візантійському стилі.Шарлеманя і П.Вісконті, колишня Брянська Миколаївська церква 1913-1915 років, а нині — Будинок органної та камерної музики, Миколаївська церква, збудована в стилі неокласицизму 1807 року на місці дерев’яної.
Перераховувати красиві місця, пам’ятки та цікаві факти про Дніпропетровськ можна нескінченно, але красу граду на Дніпрі краще побачити на власні очі — вона назавжди залишається в серці будь-якого гостя міста.