Плоскописний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка є улюбленим місцем відпочинку містян, цікавою визначною пам’яткою для гостей міста впродовж уже понад двох століть. Саме колишній Потьомкінський сад став місцем, де наприкінці XVIII століття князь розбив райський фруктовий сад, де, насолоджуючись чудовими краєвидами Дніпра, відпочивають від метушні й буднів мешканці Дніпропетровська, знайомляться з містом і найяскравішими його достоїнствами туристи.
Свою історію парк веде з 1743 року, коли легендарна особистість — козак Лазар Глоба оселився на пагорбі біля Монастирського острова і розбив навколо свого будинку величезний фруктовий сад. З Глобою історики пов’язують виникнення поселення Половиця, що стало частиною майбутнього міста.
Наступним етапом у становленні парку стало заснування Катеринослава, коли територія саду Глоби перетворилася на резиденцію князя Потьомкіна. Глоба ж заснував інший сад нижче до річки, який сьогодні став другим головним парком міста і названий на його честь. Наприкінці XVIII століття архітектор І. Старов — автор Таврійського палацу в Петербурзі — побудував тут чудовий Потьомкінський палац у стилі класицизму, який дійшов до нашого часу і став однією з головних визначних пам’яток міста. При Потьомкіні поруч з палацом був розбитий дивовижний сад, в якому росли лимонні, фінікові, гранатові, апельсинові дерева і навіть була ананасова аранжерея. Після смерті Потьомкіна його палац перейшов до катеринославського дворянства і став центром збору міської еліти, а 1887 року тут відбулися народні гуляння на честь столітнього ювілею міста — відтоді він став улюбленим місцем відпочинку всіх городян.
На честь Т.Г. Шевченка парк було перейменовано 1925 року в рамках масштабної реконструкції, а друга реконструкція відбулася в 70-ті роки минулого століття, коли йому було надано статус пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення. Красу і дивовижну атмосферу історичного міського парку не змогла зруйнувати ні війна, ні інші біди XX століття. Колишній Потьомкінський парк був, є і буде найкрасивішим і найромантичнішим місцем Дніпропетровська.
Сьогодні в парку Т.Г. Шевченка можна не тільки прогулятися численними тінистими алеями, відвідати приєднаний до нього Монастирський острів, що славиться своєю історією і чудесами, а й побачити багато цікавого.
Незвичайним, але дуже гармонійним архітектурним рішенням стало будівництво у парку теперішнього ресторану «Наутілус», що нагадує середньовічну фортецю, замок, що велично височіє на скелях. У парку встановлено пам’ятники Скорботній (Вічній нареченій) на пам’ять про загиблих у роки війни студентів, В.П. Каруні — герою визволення міста. Чудово підкреслюють велич і романтичну атмосферу парку вхідна колонада в так званому стилі сталінського ампіру. І, звичайно ж, головною прикрасою його залишається чудовий Потьомкінський палац, про який ходять легенди. Багато жителів міста розповідають про те, що під палацом існує справжнє підземелля, яке так і не досліджене досі, тому невідомо, з якою метою будував його Потьомкін і що в ньому міститься.
Прогулянка дніпропетровським парком ім. Т.Г. Шевченка — чудова нагода якнайкраще познайомитися не лише із зовнішньою красою міста, а й з його історією, легендами, помилуватися під покровом мальовничих дерев водами могутнього Дніпра. Краса й атмосфера цієї пам’ятки Дніпропетровська запам’ятовуються всім гостям міста надовго, а про такий чудовий парк мріє кожне місто.