Горіч І.П. (1745-1788) бригадир, родом черкес. Учасник російсько-турецької війни 1768-1774. Кавалер іменної золотої медалі, ордена Св. Георгія 4-ої ст. З 1783 полковник, пізніше бригадир. У Катеринославській армії служив разом із молодшим братом. Головнокомандувач Потьомкін Г.О. цінував військову винахідливість і хоробрість братів, протегував їм. 6 грудня 1788 р. під час штурму Очакова командував найчисельнішою та укомплектованою сильніше за інших 6-ю колоною, що наступала з північно-східного боку фортеці на 5-ий бастіон. У штурмі 6-ї колони брали участь: батареї братів полковника Єгора і майора Карла Міллерів — 300 артилеристів, батальйон Фанагорійського полку підполковника Єрмоліна — 350 гренадерів, зведений батальйон підполковника Фішера П.І. і підполковника Сукова, відповідно 325 і 450 гренадерів, бузькі козаки полковника Скаржинського П. М. — 180, волонтери полковника Семунського — 220, 
стрільці-добровольці з полків підполковника Соколинського — 100, Херсонського легкокінного — 40 і Полоцького піхотного — 250. Резерв Фанагорійського полку полковника Ситіна становив 500 гренадерів. Усього — 2750 воїнів. За чверть години колона вже підіймалася на кріпосний вал. Бажаючи виграти час, більша частина тих, хто наступав, не використовувала наявні сходи. Хоробрий Горич І.П. йшов попереду всіх, перший зійшов на фортечний вал. З реляції головнокомандувача Потьомкіна Г.А.: «безтрепетний герой бригадир Горич першим вступив на бастіон разом зі своєю смертю». Саме цей момент зобразив художник-баталіст академік Самсонов М.І. на полотні діорами «Штурм фортеці Очаків 6 грудня 1788 р.». Похований герой на території Катерининського собору в Херсоні. 
Унікальний пам’ятник Горічу урочисто відкрито 6 липня 1978 року. На багатоступеневій основі з рожевого граніту Новоданилівського кар’єру у вигляді піраміди скріплено 30 чавунних ядер значного діаметра. На вершині піраміди встановлено орла з розмахом крил понад 2 м. На постаменті складної конфігурації укріплені бронзові плити з текстами: «За хоробрість, виявлену під час взяття Очакова 6 грудня 1788 р.», «Бригадиру Івану Петровичу Горичу від вдячних очаківців», «Відновлено на честь 60-річчя Великого Жовтня». Автори: заслужений художник України скульптор Макушин Ю.А.,архітектор Руденко С. О. При створенні пам’ятника збережено ідею та візуальну форму попереднього, додано плиту з датою реставрації. Перший пам’ятник установлено в 1903 р. на вулиці Кутузова, нині проспекту ім. 50-річчя Жовтня, на перетині з вулицею Горича, нині Шмідта.
Згодом пам’ятник зруйнувався. Являв собою постамент з каменю ракушняка, облицьованого плиткою. На постаменті піраміда з натуральних гарматних ядер, на її вершині литий орел роботи одеського скульптора Едуардса Б.В. Виготовлено на пожертви військовослужбовців гарнізону і кошти правнука Горича, голови Херсонської земської управи. Автор пам’ятника військовий інженер підполковник Лебединський, який служив у Херсонському гарнізоні. У 1985 до Очакова приїжджав нащадок роду Горича І П, колишній офіцер Військово-Морського Флоту, доцент Нальчикського університету Бегідов С.К. У новому мікрорайоні міста одну з вулиць знову назвали іменем Горича.