острів Березань

«… Повз острів Буян, у царство славного Салтана». Ці вірші зі знаменитої казки О.С. Пушкіна «Про царя Салтана». А надихнув великого російського поета на написання цієї казки побачений ним у Чорному морі невеличкий острів, що розташований неподалік від містечка Очаків Миколаївської області. Побувавши там одного разу — Пушкін так вразився його незвичайною красою, що створив свій Буян. Цей диво-острів зветься Березань, що в перекладі з турецької означає «Острів біля Вовчої річки». Гордовитий і самотній стоїть він у морі, на виході з Дніпровського і Березанського лиманів, оточений з півночі і сходу водами Бугу і Дніпра, а із заходу і півдня — водами Чорного моря. Острів невеликий за своїми розмірами, лише 850м у довжину. Його сьогоднішні мешканці — це птахи і земноводні, а колись він був заселений найдавнішим у Північному Причорномор’ї античним поселенням. Ось тоді й почалася його історія. Це було ще в VII ст. до н.е., коли вихідці з Мілета привезли на острів еллінську культуру і заснували на його стрімких берегах свою колонію. Тогочасний Березань мав сполучення із суходолом у районі мису Аджияск (село Рибаківка), і за своїми розмірами був удвічі більшим за сьогоднішній. Але з підняттям рівня води в Чорному морі, долина річки, що впадала в море, була затоплена, і півострів відокремився від материка утвореним Березанським лиманом. Тоді місцеві жителі покинули новоявлений острів, і він став безлюдним на багато століть. Життя на цей шматочок суші в Чорному морі повернулося за часів Київської Русі. Повз нього проходив торговий шлях, яким каравани слов’янських суден везли свої товари до Візантії. Березань використовували як перевалочний пункт перед виходом у відкрите море. У його північно-східній частині була тиха й безпечна гавань для укриття торгових суден і зберігання товару. Тут російські купці оснащували свої судна вітрилами, реями, веслами і могли без ризику і страху за свій товар спокійно відпочити кілька днів перед довгою дорогою. Після захоплення монголо-татарськими завойовниками територій Північного Причорномор’я — острів спорожнів на кілька століть. Стратегічно він знову став цікавим за часів російсько-турецької війни, бо був розташований біля входу в лиман. Довгі роки воюючі сторони відвойовували одна в одної його територію. Коли турки вкотре заволоділи Березанню, вони звели на ньому фортецю, закривши вихід із Дніпро-Бузького лиману у відкрите море. Вони панували на острові доти, доки запорізькі козаки остаточно не відвоювали його при взятті фортеці Оча-Кале, нині Очаків. Вони зруйнували турецьку фортецю і покинули Березань. Вихід до Чорного моря було відкрито і острів втратив своє стратегічне значення. Відтоді Березань став безлюдним. Сучасники називають його островом лейтенанта Шмідта, в пам’ять про легендарного командувача революційної ескадри повсталого Чорноморського флоту лейтенанта Петра Шмідта, розстріляного на острові разом зі своїми соратниками. На їхню честь було споруджено монумент, що нагадує вітрило — символ морської стихії. 1907 року посередині острова було споруджено «фортецю-мішень» із лабіринтом бліндажів. Острів у цей час використовувався як артилерійський полігон для випробування далекобійної морської артилерії. Нині над залишками цих споруд, які помилково сприймають за колишню турецьку фортецю, стоїть навігаційний знак у вигляді чотиригранної металевої ферми заввишки близько 12 метрів і встановлений маяк, що горить у темряві зеленим проблисковим вогнем і вказує мореплавцям правильний курс. Березань — це наше захопливе історичне минуле. Цей таємничий острів притягує до себе увагу туристів і вчених усього світу. Ваби тягне туди бажання ближче познайомитися з давньою культурою наших предків. Ось уже понад сто років на острові ведуться розкопки археологами з усього світу, і щодня з’являються нові докази проживання на ньому різних народів і поселень, їхніх культур і релігій. На острові знайдено величезну кількість предметів побуту античного часу і римської епохи. Але багато загадок, які зберігає в собі цей острів, так і залишаться нерозгаданими, тому що давно вже поховані під брилами вод, на самому дні Чорного моря. Острів Березань — заповідний куточок природи. Він входить до складу історико-археологічного заповідника «Ольвія» і має національне та світове значення. Його численні пагорби та стрімкі береги порослі степовими травами й чагарниками, які навесні зацвітають і п’янять своїм запашним ароматом. А з його високих уступів відкривається вид на неосяжні морські простори. На території острова мешкають винятково рідкісні види змій і ящірок, які трапляються тільки в цих південних місцях. Він є місцем гніздування і зимівлі великої кількості птахів. Чорне море не багате на острови, але, на жаль, воно безжальне до Березані. Сьогодні ця невелика ділянка суші в неосяжному басейні — на межі зникнення. У зв’язку з поступовим підвищенням рівня води, море відвойовує у суші шматок території за шматком. Берегова лінія острова постійно змінюється, і є ймовірність того, що острів повністю зникне під чорними водами моря. І дуже шкода, що цей острів приваблює не тільки людей, які цікавляться своєю історією, а й тих, хто прагне легкої наживи. Несанкціоновані розкопки, що не припиняються на острові, поступово руйнують його територію та порушують його природний баланс. З берега Березань здається таким неприступним, але щойно нога ступила на сушу, він гостинний і привітний. Сьогодні величезна кількість людей прагне потрапити на острів, аби подивитись на це диво та доторкнутись до різних епох, які він пережив. На Березань організовуються екскурсії з найближчих населених пунктів: Очаків, Рибаківка, Лугове, Коблеве. Морська прогулянка займе близько 3-х годин. За цей час ви зможете ознайомитися з околицями цього унікального об’єкту, його мешканцями, зануритися в його незвичайний природний світ і зазирнути в його далеке й цікаве минуле, хоча більша його частина вже давно перебуває на дні морському. Ласкаво просимо на нашу історичну батьківщину, вдихніть чисте повітря Березані та нехай неосяжні морські простори запаморочать вам голову й наповнять вашу душу умиротворенням.