Старовинне місто Луцьк зберігає в собі чимало перлин архітектури, багате на історичні місця, але ще однією визначною пам’яткою, що прославила місто далеко за межами Волинської області, стало відкрите 1993 року Музей волинської ікони — єдиний у країні музей такої спеціалізації.
У музеї зберігається унікальне зібрання пам’яток сакрального мистецтва — ікон, зокрема найрідкісніших і найдавніших, предметів декоративного різьблення та скульптури — фігурок святих і ангелів, а також хрестів-розп’ять та інших священних експонатів. Загалом у музеї зібрано понад півтори тисячі експонатів, створених у період з XI до XX століття, серед яких близько 600 ікон.
Школа волинського іконопису в усі часи вирізнялася самобутністю. Волинські іконописці завжди володіли мистецтвом іконопису в майстерності, вміли поєднувати різноманітні стилі, мали свою творчу манеру втілення священних ідей у живописні образи. Чимало ікон, написаних волинськими майстрами, стали згодом відомими за межами України завдяки своїй унікальній енергетиці, кілька волинських ікон були визнані чудотворними.
У Музеї волинської ікони долучитися до священних таємниць написаних багато століть тому образів, відчути благодать і спокій від їхнього споглядання та отримати їхнє благословення може будь-який гість Луцька. Сюди в усі часи з’їжджаються прочани, які вірять у духовну силу рідкісних образів, що стали експонатами музею.
Одним із найвідоміших експонатів Музею волинської ікони є чудотворний образ Холмської Божої Матері — одна з найдавніших ікон, що збереглися на нашій планеті, одна з найстаріших ікон часів Київської Русі. Точне походження її невідоме — орієнтовно ікону було написано в XI-XII століттях у Візантії, а автором її вважають святого апостола і євангеліста Луку. За переказами, ікону привезли до Київської Русі як придане візантійської царівни Анни — нареченої князя Володимира Святославича.
Протягом 14 років, після того, як 1996 року образ, який вважали втраченим, передала музею одна з мешканок Луцька, тривала реставрація ікони. У результаті реставратору А. Квасюку вдалося відновити понад 60% оригінального авторського живопису. Зараз ікона експонується в окремому залі, де відбуваються екскурсії та богослужіння. На рахунку ікони за майже тисячолітнє її існування чимало чудес, і одне з них сталося вже в музеї — чотирирічний хлопчик, який ніяк не міг встати на ноги, навчився ходити, після того, як кілька разів його бабуся приносила його до ікони з молитвами про зцілення.
Але є в Музеї волинської ікони й інші легендарні образи. Це й такі шедеври волинського іконопису, як ікона «Спас у славі», що вважається одним із найкращих зразків подібного іконографічного типу, та «Розп’яття» XVI століття, «Юрій Змієборець із житієм», написана 1630 року, «Сходження Святого Духа на апостолів» початку XVII століття, «Вознесіння пророка Іллі» та «Різдво Богородиці» першої половини XVII століття, «Сходження до пекла» середини XVII століття, «Св.Варвара з житієм» кінця XVII століття та багато інших ікон, у яких відображено історію Луцька і Волинської області як однієї з найкращих іконописних шкіл.
Представлені в Музеї волинської ікони і творіння знаменитого українського живописця Іова Кондзелевича, серед яких «Спас Вседержитель», «Святий Георгій» та інші роботи, зокрема фрагменти дяконських і царських брам 1696 року, а також роботи майстра ікон із Михнівки та інших волинських іконописців.
Духовна цінність експонатів Музею волинської ікони безмежна, тут зібрані священні та стародавні унікальні образи, щоб побачити їх, сюди з’їжджаються люди з усього світу.