Місто Луцьк споконвіку було другою столицею Волині, що не могло не залишити сліду в його архітектурному вигляді. Замок князя Любарта вважається архітектурною домінантою всього ансамблю історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» — стародавньої частини міста, до якої входять історичні та архітектурні пам’ятки.
Луцький замок — архітектурна пам’ятка України часів Великого князівства Литовського, що найкраще збереглася. Кам’яний замок був зведений у XIV столітті останнім правителем єдиного Галицько-Волинського князівства литовським князем Любартом на місці дерев’яної фортеці, збудованої ще 1000 року на пагорбі над річкою Стир великим київським князем Володимиром.
На місці дерев’яного укріплення, що витримало облоги військ польського короля, галицьких князів, Юрія Долгорукого та ординського хана, 1340 року князь Любарт вирішив збудувати ще надійнішу споруду. Замок, збудований з каменю, вийшов настільки надійним, що до сих пір залишається єдиним свідком колишньої величі Волині — після вже шести століть! Щоб побачити цього свідка, до Луцька приїжджають туристи не тільки з України, а й з багатьох інших країн. Замок Любарта — один із найдавніших на території України і навіть Європи.
Зведений князем Любартом замок у європейському середньовічному феодальному стилі нерідко називають шедевром фортифікаційної архітектури. Спочатку на пагорбі над містом було зведено три вежі: із західного боку — В’їзна (Любартова) вежа, над теперішнім входом до якої можна побачити замуровану старовинну браму та вхід, із південно-східного боку — Стирова вежа, а з північного — Владича вежа. Після того, як вежі були з’єднані високими мурами, у плані замок став нагадувати трикутник — така його форма пояснювалася ландшафтом. Вінчальні вежі, що надають замку романтичного вигляду, зубчасті аттики були надбудовані вже при князеві Свидригайлі у XV-XVI століттях, а замок у цей час був оновлений цеглою — таким він і дійшов до наших днів.
Історія замку, як і личить історії княжої резиденції, цікава і пов’язана з відомими іменами історичних постатей. 
1429 року в Луцькому замку проходив з’їзд монархів Європи. Тут бенкетували на урочистих заходах Сигізмунд — імператор Священної Римської імперії, Василь II — великий князь московський, Ягайло — польський король, який за два роки зробив невдалу спробу облоги замку, посли візантійського імператора, кримський хан та інші відомі особистості свого часу.
Пов’язана із замком і кривава легенда. Князь Любарт ув’язнив у Стировій вежі норовливу красуню Оксану, яка не відповіла йому взаємністю, дівчина відмовлялася вийти заміж за правителя. Тоді він наказав своїм воїнам зробити з нею все, що хочуть і вбити. Кажуть, що привид жорстоко вбитої дівчини неодноразово бачили в замку, її душа не заспокоїться, доки не знайдеться її перстень, вкрадений одним із убивць.
Сьогодні замок Любарта становить величезний інтерес для всіх шанувальників замкової архітектури, старовинних споруд і таємниць минулого. У побудованому на місці зруйнованого палацу феодала на початку XVIII століття будинку розміщено краєзнавчий музей. У вежах працює єдиний у країні музей старовинних дзвонів, музей кераміки, експозиція старовинних книжок і зброї, а в підземеллях стародавнього собору Іоанна Богослова XII століття, будівля якого не дійшла до наших днів, збереглися поховання луцьких князів та єпископів, зокрема й князя Любарта.
Відвідування цієї пам’ятки Луцька подарує незабутні враження будь-якому гостю міста, передати цю дивовижну атмосферу словами неможливо — свою історію кожному відвідувачу старовинного замку Любарта розкажуть самі його стіни.