Лютеранська кірха та училище

Заселяючи край вихідцями з центральної Росії, царський уряд приваблював іноземних поселенців, передусім німців із Багема, Баварії. Їм роздавали землі та звільняли від податків на 30 років. Таким чином, на початок ХІХ століття територія нашого краю була заселена кріпаками-поміщиками поміщицьких угідь, державними селянами, німецькими колоністами та ногайцями. Так і на одній з околиць Бердянська виникла слобідка Німецька — її заснували німці-колоністи. Колонія — «найрівніший» район міста, вулиці тут проглядаються до самого кінця: німці є німці — все точно робили. Лютеранську громаду в Бердянську було засновано 1865 року. Трохи згодом, 1901 року, розпочалося будівництво лютеранського храму Ерлёзеркірхе (Кірха Христа Спасителя), і 26 вересня 1903 року її освятили. Будувався храм на пожертви членів громади, яка на той момент налічувала понад 1000 осіб. Здебільшого членами громади були особи німецької національності. Будівля лютеранської кірхи збудована в готичному стилі. Зовні споруди нагадують форми величезного органу. Своєю величчю і красою лютеранська кірха нікого не залишала байдужим, особливо вражали високі, шпилеподібні «бефруа» і вітражі, з яких, начебто з небес, лилася різнобарвна симфонія. Церква існувала до середини 30-х років ХХ століття, а потім радянська влада її закрила. Пастори були репресовані. У 1941 році у зв’язку зі вступом СРСР до війни всі особи німецької національності (основа парафії) були виселені з постійного місця проживання. У повоєнні роки в храмі розташовувалася школа №3, а потім, у 1970-ті роки, будівлю передали тоді ще Бердянському педагогічному інституту. На жаль, красивий храм із лютеранською школою, яка стоїть поруч, втратили архітектурну велич. Сучасний вигляд цих архітектурних пам’яток значно поступався первозданній красі та давно потребував реставрації. У 1997 році розпочалося відродження лютеранської громади в Бердянську. Сталося це 24 червня в День Іоанна Хрестителя за Грегоріанським календарем. Спочатку в громаду входило 10 осіб, але з плином часу кількість парафіян зросла в кілька разів. На сьогодні в громаді перебуває близько 50 парафіян 6 національностей. 1 липня 2007 року після невеликого косметичного ремонту будівлі громада урочисто увійшла до кірхи, і за 70 років у храмі було відроджено богослужіння. Протягом року громада ділила приміщення з БДПУ. І коли університет остаточно покинув стіни будівлі, було ухвалено рішення про реконструкцію кірхи.