«Місто без художнього музею — неповноцінне місто. Ще більшою мірою, ніж місто без театру або кінематографа. Це місто — сліпе до естетичних цінностей, глухе до минулого». Д. Лихачов.
Бердянський художній музей ім. І.І. Бродського. І.І. Бродського є відносно молодим серед музеїв України, у листопаді 2010 р. він відзначив своє 80-річчя. Думка про його заснування виникла у живописця і графіка, доктора мистецтвознавства і професора, колекціонера І.І. Бродського (1884-1939). Наприкінці 1930-х рр. XX-го ст. він пише заяву до Бердянської міськради про бажання «…сприяти заснуванню в м. Бердянську художнього музею-галереї…», для якого обіцяв подарувати картини видатних російських художників, а також «…допомагати цьому музею все своє життя». Початок його особистій колекції було покладено ще під час навчання у ВАХ, але головну, основну її частину художник зібрав уже після революції — у 1920-1930-ті рр., — коли величезні колекції залишилися практично безхазяйними. Бродський, перебуваючи в центрі всього художнього ринку, знав, де і що здають на державне зберігання, що можна забрати, просто так, а що купити в комісійному магазині. Таким чином, йому вдалося зібрати близько тисячі робіт, «перлин російського мистецтва» — твори І.Ю. Рєпіна, І.К.А. Коровіна, Б.М. Кустодієва, М.А. Врубеля, А.Я. Головіна, М.К. Реріха, І.І. Левітана, Сурикова, В.В. Маковського, В.О. Сєрова, О.М. Бенуа, Б.Д. Григор’єва, О.Є. Яковлєва, М.З. Шагала тощо, які розмістилися в його квартирі-майстерні. 
Реалізовуючи свій задум, І. Бродський влітку 1930 р., за допомогою своїх молодих учнів, перевіз зібрані ним твори до м. Бердянська. Для «Картинної галереї ім. Заслуженого діяча мистецтв. Заслуженого діяча мистецтв І. Бродського» (первісна назва), було виділено другий поверх міського краєзнавчого музею (в будівлі колишньої міської управи). Урочисте відкриття, приурочене до 13-ї річниці Жовтневої революції, відбулося 8 листопада 1930 р. Бердянський музей краєзнавства ім. І. Бродського складається з відділів. І. Бродського складається з відділів художня галерея, еволюційний кабінет, розділи природи, історії та реконструкції Бердянського району. Художня галерея містить 304 екземпляри картин російських художників, з яких на дореволюційні теми є 266 картин і з революційною тематикою — 38. Картини ці у переважній більшості справжні і лише 5 є повтореннями і копіями. Скульптурні твори в галереї є в числі 7 примірників (гіпс) і художня бронза — 3 статуетки. Крім цього, галерея має порцеляну — народи СРСР — 18 прим. 
Склад колекції відображав смаки й уподобання І. Бродського, його зв’язки з сучасними художниками. Зібрання надійшло до музею в кілька етапів — першу частину І. Бродський передав одразу. Бродський передав одразу, до відкриття музею, а решта надходила впродовж ще кількох років (200 творів живопису, графіки, скульптури). Особливе місце в музейному зібранні посіли роботи художників-передвижників: Бялиницького В.К., Дубовського М.М., Жуковського С.Ю., Крамського І.М., Левітана І.І., Маковського К.Є., Петровичева П.І., Рєпіна І.Є., Рябушкіна О.П., Савицького К.О., Саврасова О.К., Туржанського Л.В., і т. д. Чимало в колекції БХМ творів російської академічної школи живопису: К.А.Вещилов, В.Б.Аден, Сєров В.О., Полєнов В.Д., Самокиш М.С. (був придбаний 1949 р., у приватної особи Ніколаєвої Р.С.) тощо. Великим надходженням стали роботи студентів-практикантів ВАХ, приїзд яких до м. Бердянська І.Бродський організував у 1935 р.. Значна кількість творів належить радянським художникам періоду 1920-1930 рр. 
Після смерті І.Бродського (у 1939 р.), музей практично не поповнювався. На початок 1941 р. музейна колекція складається з близько 500 одиниць зберігання, бібліотеки музею і невеликого інвентарю. Питання про надання нового приміщення було актуальним довгі роки, але тільки в березні 1962 р. музей перевели в іншу будівлю (вул.Кірова). Вона являла собою кілька невеликих кімнат з пічним опаленням, фонди розміщувалися в одній кімнаті (загальна площа 200м2). Особливістю наступних років було інтенсивне поповнення музейного зібрання. До фондів приймалися твори у вигляді дарів, придбані у художників та їхніх спадкоємців, за наказами Міністерства культури СРСР. Музейна колекція поповнилася роботами Шовкуненка О.О., Яблонської Т.М., Грицая О.М., Котова П.І., Волобуєва О.В., Петровичева П.І. і т.д. У 1973 р. П.П.Бєлоусов подарував 38 своїх офортів; родичами І.Бродського було передано 7 робіт художника; в 1979 р. до музею надійшло 13 робіт М.П.Глущенка; родичами бердянського художника Хаста Я.С. було подаровано 636 творів живопису і графіки. 
У наступні роки невелике фінансування не дозволяло здійснювати нові закупівлі, а останні надходження з державного фонду були навесні 1991 р. Відтоді поповнення музейної колекції здійснюється тільки у вигляді дарів приватних осіб. 1 червня 2007 р., в оновленому приміщенні відбулося урочисте відкриття БХМ ім. І. І. Бродського, що стало однією з головних подій «Музейної події року» (фонд «Україна 3000»). Будівля, загальною площею в 1000 м.2. відповідає всім нормам зберігання музейних цінностей (оснащена кондиціонерами, вентиляцією, системою газового пожежогасіння, сигналізацією) і відкриває великі можливості для всіх видів музейної діяльності. Нині музейний фонд складається з 4508 одиниць, з них: живопису — 964 од., скульптури — 95 од., графіки — 3414 од., прикладного мистецтва — 35 од. Зусилля музейних співробітників спрямовані на формування позитивного іміджу музею, готового до багатосторонньої співпраці та інноваційних форм роботи. Дослідження тривають, попереду нові факти, а може, й нові відкриття.