• Menu
  • Menu
Головна > Запорізька область > Бердянськ > Бердянський краєзнавчий музей

Бердянський краєзнавчий музей


Місцерозташування: м. Бердянськ, пр-кт. Перемоги, 14.

половецькі кам'яні статуї ХІ-ХІІІ ст. на терасі краєзнавчого музеюБердянський краєзнавчий музей було засновано 1929 року, його було розміщено в одній із найкрасивіших будівель міста — колишній міській управі. Згодом для музею надали іншу будівлю, в якій свого часу знаходився Бердянськ-Ногайський банк.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, після фашистської окупації, краєзнавчий музей відновив свою роботу 1944 року в будівлі колишньої парафіяльної школи католицького храму (парк ім. О.С.Пушкіна, з 1973 року — парк ім. П.П. Шмідта).

З 1958 року і досі музей розміщується на першому поверсі триповерхового житлового будинку за адресою: пр. Перемоги, 14. інтер'єр їдальній кімнати меморіального будинку ШмідтаМузей носить ім’я уродженця Бердянська В.Г.Кравченка — етнографа, краєзнавця, фольклориста та діалектолога. Бердянський краєзнавчий музей — унікальна скарбниця історії Бородінського краю. Це сучасний музейний комплекс, до складу якого входять три філії: Меморіальний будинок-музей П. П. Шмідта (1980 р.), Музей «Подвиг» (1985 р.) і музей історії Бердянська (2005 р.).

Меморіальний будинок-музей П.П.Шмідта — є філією краєзнавчого музею (вул. Шмідта, 8) відкрито 1980 року. У цьому будинку з 1876 по 1886 рр. мешкала сім’я начальника міста і порту П.П.Шмідта, тут минули дитячі роки його сина — майбутнього лейтенанта П.П.Шмідта, який навчався в Бердянській класичній чоловічій гімназії. експозиція музею Дві зали першого поверху музею присвячені родині Шмідта та життю і діяльності лейтенанта П.П.Шмідта. Другий поверх музею відтворює затишну атмосферу ХІХ століття — вітальні, кабінету батька, дитячої та їдальні. На першому поверсі музею в рамках реалізації проєкту «Музей у музеї» розміщено експозицію колишнього музею на громадських засадах винрадгоспу «Жовтнева хвиля». Музей «Подвиг» — також є філією краєзнавчого музею (вул. Свердлова, 10), відкрито 5 травня 1985 р. до 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, що розкривають героїзм і самовідданість нашого народу у воєнні роки. У музеї традиційно проводяться зустрічі ветеранів міста та району з учнями шкіл і студентською молоддю. діорама Бердянська в другій половині XIX ст. (худ. С.І.Гончаренко) - музей історії БердянськаЗавжди актуальними є експозиції «Афганістан болить у моїй душі», «Ними пишається місто», «Інтер’єр житлової кімнати 1950-х рр.» та виставка картин, вишитих художньою гладдю, місцевих майстринь-вишивальниць М.Г.Білоусової-Каракаш і Т.П.Гамольської. Музей історії Бердянська — ще одну філію краєзнавчого музею (вул. Дюміна, 15) відкрито 17 вересня 2005 року. П’ять експозиційних залів охоплюють три періоди розвитку міста: дорадянський, радянський і незалежності України. Вітрини малої виставкової розповідають про міста-побратими Бердянська та демонструють колекції самоварів і прасок кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Конференц-зала музею увічнює пам’ять одного із засновників Бердянська — ясновельможного князя, експозиція музею історії Бердянськагенерал-губернатора Новоросії та намісника Бессарабії М. С.Воронцова — містить виставку, присвячену пам’яті одного з засновників Бердянська — генерал-губернатора Новоросії і намісника Бессарабії М. С. Воронцова.С.Воронцова — містить виставку «Галерея портретів сім’ї Воронцових» і збирає за круглим столом учасників науково-практичних конференцій, музейних фестивалів, представників національно-культурних товариств. Утілюючи проєкт «Музей у музеї», у залах розміщено експозицію колишнього музею на громадських засадах заводу «Азовкабель». Ініціатором та організатором відкриття музеїв була влада. Створення філій очолювала директорка музею Л.Ф.Ноздріна, заслужена працівниця культури України. експозиція музею історії Бердянська присвячена Джону ГрієвзуУ фондах музею зберігається близько 80 тис. музейних предметів, серед них цікаві музейні колекції, унікальні рукописні джерела з історії міста і краю, окремі раритети. Наукові розробки музею втілюються в музейних виданнях.

Топ пам’яток