Пам’ятка природи «Соснові культури» з’явилася в Приазов’ї всупереч цій самій природі. Усі рослини, які стали основою цієї природоохоронної території, були висаджені працівниками Ялтинського лісництва Першотравневого району. Рішення про озеленення берега Азовського моря було ухвалено 1954 року Донецьким облвиконкомом. Той самий адміністративний орган 1972 року закріпив за молодим сосновим лісом статус пам’ятки природи. Отже, сосну звичайну було висаджено в п’ятдесятому кварталі Ялтинського лісництва. Просимо не плутати село Ялта Маріупольського району з блискучим містом-курортом на Південному березі Криму. Лінія дерев починається на відстані 20-50 метрів від лінії прибою. Таким чином екологи спробували не тільки озеленити потенційно рекреаційний район, а й максимально зміцнити піщаний берег, який регулярно розмивали хвилі Азовського моря. До речі, з «награбованого» у берега будівельного матеріалу хвилі вже «звели» найзнаменитіші піщані коси південного сходу України — Білосарайську, Арабатську, Федотову і Криву. 
Соснові посадки зайняли майже 7,8 гектара золотоносної прибережної території. Але, через те, що висаджували рослини не в ґрунт, нехай і малородючий, а в пісок, змішаний з битими черепашками, вижило лише дві третини всіх саджанців. Через вкрай бідну базу і безпосередню близькість до солоної води, практично всі хвойні дерева з «Соснових культур» мають викривлені стовбури, асиметричну крону і кору, вкриту глибокими тріщинами. Вони дуже сильно відрізняються від ідеально струнких і прекрасних дерев російської та канадської тайги. Скоріше вони схожі на результат японського бонсай — мистецтва викривлення і спотворення дерев з метою надання їм мальовничості. Всі приазовські сосни мають моторошний, але вкрай мальовничий вигляд. Крім мігранта — звичайної сосни, цю смужку берега Азовського моря згодом заселили колхидська осока та чорноморський колосняк, безсмертник та татарський катран, зарості шипшини та голої солодки, які чудово переносять відсутність у піску перегною та можуть існувати, використовуючи солону воду як основний живильний розчин.
Тому пам’ятку природи «Соснові культури» можна вважати меморіалом стійкості тих дерев, які адаптувалися для життя на березі Азовського моря. Крім того, вона стала єдиним масивом хвойних дерев на півдні Донеччини та визнаною пам’яткою Приазов’я. Ну а тим, хто запланував відпочинок на Білосарайській косі, у пригоді стане інформація про те, що покручені сосни справно насичують повітря фітонцидами, перетворюючи його на цілющий газоподібний бальзам.