Ах, Одеса…. Ти то вражаєш нас своєю вишуканою простотою, то захоплюєш своїми мальовничими краєвидами, то ми застигаємо в захваті від величі твоїх будівель. Ось, наприклад, Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету по праву можна назвати європейською перлиною, заради якої навіть побудували електростанцію змінного струму, щоб висвітлити надбання міста для його мешканців і гостей. Театр насамперед знаменитий своєю архітектурою, а за своїм плануванням і технічними даними не поступається найкращим театрам Європи.
Театральне життя в Одесі веде свою історію з перших днів існування міста. Одеський театр опери та балету можна з гордістю і повагою назвати найстаршою серед цілої низки його культурних установ.
Одеса отримала право будувати театр 1804 року, а 1809 року його вже звели за проектом французького архітектора Тома де Томана, автора низки будівель у Петербурзі. 10 лютого 1810 року відбулося відкриття, яке представляла російська група П.Фортунова одноактною оперою Фреліха «Нове сімейство» і водевілем «Втішна вдова». У 1823-24 роках саме цю будівлю відвідував О.С.Пушкін під час свого перебування в Одесі.
Новозбудований молодий театр був розташований трохи вище сучасного театру, ближче до скверу Пале-Рояль, і сприймався як пам’ятник молодому місту. Архітектура будівлі витримана в класичному стилі, з портиком коринфського ордеру і фронтоном, зверненим до будівлі Музею морського флоту України, тодішнього англійського клубу. Зал на той час вміщував лише 800 глядачів, а в партері було встановлено всього 44 крісла, тому 700 глядачів спостерігали за постановками стоячи. Також було 17 лож, які розташовувалися на трьох ярусах і в них, як правило, відпочивали високопоставлені особи. Театр постійно намагалися поліпшити, і для виправлення недоліків будівлі проводилися неодноразові добудови. У результаті цих перебудов з’явилася кам’яна стіна по осі колон, що дало змогу розширити простір у фойє. З боку Рішельєвської вулиці був прибудований одноповерховий кам’яний вестибюль. Роботи з останньої переробки будівлі було закінчено 31 грудня 1872 року, а в ніч на 2 січня 1873 року театр, на превеликий жаль, згорів через газовий ріжок, який висвітлював годинник у нічний час. Минуло майже 11 років від моменту пожежі до закладення першого каменю в нову будівлю театру. Цього разу будівництво велося під керівництвом віденських архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера. 
Спосібником споруди послужила зведена чотирма роками раніше Дрезденська Опера архітектора Готфріда Земпера. Будівлю зводили підрядним способом із місцевих будівельних матеріалів, переважно з одеського вапняку-черепашнику.
Відкриття нового театру відбулося 1 жовтня 1887 року. Будівля виконана в стилі віденського «бароко». Над фасадом сидить скульптурна група, що зображує музу Мельпомену, покровительку мистецтва. Вона сидить у колісниці, запряженій чотирма розлюченими пантерами, які нею ж підкорені. Біля центрального входу на високих постаментах встановлено дві скульптурні групи, що уособлюють комедію і трагедію. По фронту будівлі встановлені погруддя геніальних творців і основоположників російської літератури та музики: О.С.Пушкіна, М.І.Глінки, О.С.Грибоєдова, М.В.Гоголя, які представляють поезію, музику, драму й комедію.
Завітавши до Одеського театру Опери та Балету, Ви будете приємно здивовані його ошатним внутрішнім оздобленням. Архітектура витримана в стилі «рококо». Найкрасивіша частина будівлі — це зал для глядачів. Він розкішно прикрашений ліпними орнаментами з тонкою позолотою. Купала, колони, арки, скульптури, свічки і свічники відмінно гармоніюють один з одним. 
Сидіння і ложі оббиті темно-червоним оксамитом, дзеркала в позолочених оправах. Піднявши голову вгору, Ви застигнете в захваті від розписної стелі. В основу її композиції покладено картини художника Лефлера у вигляді медальйонів. На них зображені сцени з творів Шекспіра, таких як «Гамлет», «Сон літньої ночі», «Зимова казка», «Як Вам це сподобається». По середині велично освітлює зал велика кришталева люстра, прикрашена безліччю ажурних деталей, вага якої 2,5 тонни. Унікальна акустика підковоподібного залу дає змогу доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який його куточок. Також є орган, труби якого розташовані над ложами другого ярусу. Підлогою з мармурової крихти особливого малюнка для кожного поверху ходили й насолоджувалися красою та величністю талановиті й відомі люди, такі як: П.І.Чайковський, М.Ф.Римський-Корсаков, С.В. Рахманінов, Ежен Ізан та інші. Вони виконували свої твори на сцені театру, яка пізніше згоріла (у березні 1925 року) і була відновлена вже через рік. Тут співали Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Маттіа Баттістіні, видатні оперні співаки. На цій же сцені танцювала прима — балерина світу Ганна Павлова.
Усю цю незабутню красу, що вражає погляд, розчулює та пестить слух, музику, Ви можете відчути й почерпнути для себе духовну частку мистецтва в Одеському Національному Академічному театрі Опери та Балету, який розташований на перехресті вулиць Ланжеронівської та Рішельєвської.