Палац графів Толстих (Будинок вчених)

Донедавна Будинок Толстих в Одесі знали більше як Палац вчених. І тільки після реставрації палацу багато хто, не знайомий з історією цього місця, проходячи повз, ставить собі запитання — «А що ж це, таке гарне?» А цікава будівля одеського Будинку вчених біля Сабанеєвого мосту хоча б тим, що це єдиний дворянський маєток міста, у якому збереглася більша частина внутрішнього оздоблення в первозданному вигляді. Архітектурний комплекс включає в себе 2 будівлі — саму графську садибу графа М. Толстого, 2-поверховий особняк з 12 кімнатами, і картинну галерею, створену архітекторами, які подарували Одесі нову будівлю Оперного театру. Особняк у стилі російського класицизму, що виходить фасадом на Військовий узвіз, побудував у 1830-х роках італійський архітектор Франц Боффо для камер-юнкера Миколи Хорвата. У 60-х роках ХІХ ст. садиба переходить у володіння грецького Генерального консула Ціцинії. У 70-х роках особняк перейшов до Олени Смирнової. Це був подарунок графа М. М. Толстого, потомственого дворянина, який отримав дозвіл на шлюб із нею від батька (графа М. Д. Толстого). Михайло Михайлович Толстой, син одного з найвпливовіших людей Новоросії, незважаючи на своє становище, зовсім не зловживав ним, поводився стримано і своїм бажанням допомогти суспільству дуже вирізнявся зі світської спільноти. Понад 10 років він був першим директором Одеського оперного театру. До речі кажучи, коли перша будівля театру згоріла, то на будівництво нової будівлі театру більшу частину коштів виділив з особистих коштів саме він. Також граф М.М.Толстой був піклувальником багатьох навчальних закладів. О.Г.Толстая бере активну участь у благодійності, була почесним членом товариства заступництва тим, хто відбуває покарання і безпритульним, товариства порятунку на водах, помічницею піклувальниці Олександрівського дитячого притулку, комітету товариства для допомоги бідним. Уже подорослішав син, граф М.М.Толстой (молодший), який продовжив благодійну діяльність сім’ї. Молодий граф фінансує будівництво будівлі нової міської бібліотеки (тепер вона носить ім’я Максима Горького), купує землю під нею та віддає самій бібліотеці, дарує установі чотири тисячі найцінніших книжок із власної колекції, а після 1917-го року звозить з усіх своїх володінь та передає бібліотеці ще 40 тисяч томів… Спорудження першої станції швидкої медичної допомоги було здійснене 1903 року. Великий колекціонер живопису граф М.М. Толстой вирішив збудувати поруч з особняком спеціальну будівлю для своєї картинної галереї, замовивши проект відомим віденським архітекторам Ф. Фельнеру і Г. Гельмеру. У 1896 р. гр. М.М.М.Толстой (старший) розпочинає зведення будівлі власної картинної галереї, яка завершується вже М.М.Толстим (молодшим) у 1899 р., після смерті батька 1898 р. У галереї він розмістив картини своїх улюблених художників: Гойї, Веласкеса, Рембрандта, Ван Ейка та інших. Стеля в галереї була зроблена скляною і прозорою і це покращувало сприйняття картин. За своїм змістом картинна галерея гр.Толстих була однією з найбагатших у Росії. Зараз це Зелений зал Будинку вчених. Згодом граф М.М.Толстой (молодший) більшу частину картин подарував у користування Місту. Є в галереї Шовкова кімната, інтер’єри якої, згідно з легендою, були створені на початку ХХ століття за вказівкою господаря будинку М.М.Толстого (молодшого) у зв’язку з нагородженням його орденом Станіслава II ступеня за створення станції швидкої допомоги та меценатство. Вжите на оздоблення шовкове полотно було підібране за зразком перев’язі ордена. Мармурова вітальня з облицюванням штучним мармуром, який начебто винайшов одеський умілець — за фінансової підтримки графа. У вітальні знаходиться відреставрований рояль Ференца Ліста, що залишився в місті після гастролей великого музиканта 1847 року. Є там і Біла зала — бальна, з дубовим паркетом з 22 сортів дерева і з венеціанськими дзеркалами, що залишилися від колишніх господарів Толстих. Він вміщував одночасно 12 танцюючих пар. Так само в будинку Толстих є Дубова вітальня, Турецька вітальня, Горіхова вітальня. А до кабінету графа було проведено перший в Одесі телефон, і з’єднував він з Оперним театром. З приходом Радянської влади Толстим доводиться покинути свій особняк. Сім’я емігрує до Франції, потім Швейцарії. Їдучи до Женеви, граф М.М.Толстой передав міській публічній бібліотеці всю свою особисту колекцію книг, яку він довгі роки збирав у Росії та за кордоном. У Женеві закінчили свої дні О.Г. Толстая у віці 78 років у 1926 р. і М.М.Толстой 64 років від народження в 1927 р. У 1934 р. до колишнього особняка Толстих переїжджає Одеський Дім вчених, де і діє безперервно донині. Район Будинку Толстих буде вельми цікавим для туристів, які можуть винайняти непогану квартиру, якраз навпроти галереї.