Існує багато дивовижних місць і архітектурних споруд, які ваблять наш погляд. Але це — особливе і єдине у своєму роді. Піднімаєтеся сходами вгору — вони немов ведуть Вас у безхмарне небо, спускаєтеся — занурюють у ласкаве синє море. Ім’я цього рукотворного творіння — Потьомкінські сходи. Вони наче своєрідний міст, що «з’єднує море з небом», посередині якого розташувалося привітне місто-герой Одеса.
Для того, щоб «спуститися з небес до моря» Вам доведеться подолати 192 сходинки, хоча колись їх було рівно 200. Місто, що стрімко розвивалося, вимагало розширення своїх кордонів, і після початку будівництва Приморської вулиці (1866 р.), довелося пожертвувати 8-ма сходинками. Незважаючи на значну довжину сходів (142 м), що здіймаються на 30-метрову висоту, шлях Ваш буде легкий, бо кожні 20 сходинок змінюються майданчиком. Подолавши весь шлях, таких «острівців для відпочинку» Ви нарахуєте 10. Біля основи сходи завширшки 21.7 метрів, а у своїй верхній частині — 12.7 метрів. Завдяки цьому, при погляді зверху парапети сходів здаються паралельними і видно лише майданчики, а при погляді знизу видно лише сходинки. Цей будівельний задум надає величного вигляду «головним воротам Одеси».
Своєму народженню дане архітектурне творіння зобов’язане князю Михайлу Воронцову, за дорученням якого Франческо Боффо спроектував сходи. А зводили їх інженери Уоптон і Ю.Морозов, протягом 4 років з 1837 по 1841 рр. Кошторис будівництва склав 800 тисяч рублів, тоді як річний бюджет міста Одеси дорівнював 1,3 мільйона рублів. Причина, через яку М. Воронцов вирішив побудувати сходи, полягала в тому, що в 30-ті роки XIX століття весь нинішній Приморський бульвар був забудований особняками знаті (графа Потоцького, графа Наришкіна, княгині Столипіної і князя Лопухіна) над тридцяти метровим скелястим урвищем. І для того, щоб господарі цих будинків мали змогу насолодитися пішою прогулянкою до моря, М. Воронцов ухвалив рішення про будівництво.
Сходи являли собою велетенський клин, складений із місцевого вапняку. Уся конструкція тримається на дерев’яних стовпах, які розташовані на перетині трьох поздовжніх і дев’яти поперечних склепінчастих галерей. Майданчики і сходинки зроблені із зелено-сірого пісковика, що доставляється суднами з Трієста (місто на півночі Італії). Але в 1933 р. через ерозію попередні сходинки були замінені рожево-сірим гранітом.
За час свого існування сходи називали по-різному: Портові, Бульварні, Воронцовські, Гігантські тощо. Нинішнє ім’я було дароване після того, як вони стали всесвітньо відомими завдяки радянському кінорежисерові Сергію Михайловичу Ейзенштейну та його фільму «Броненосець Потьомкін» (1925 р.), який назавжди закарбував на кіноплівці сцену, де дитячий візочок котиться по східцях сходів. У 50-ті роки «Приморські сходи» отримали офіційну назву «Потьомкінські».
Сьогодні ця грандіозна споруда гармонійно поєднується з зеленими схилами і привітно зустрічає всіх, хто прибуває до міста Чорним морем. З метою полегшення їхнього підйому з Приморської вулиці до Приморського бульвару, уздовж усієї довжини сходів, функціонує фунікулер. Урочисте відкриття цього дива будівництва відбулося в 1902 р., але останніх три десятиліття замість нього був ескалатор. А в 2005 р. історична справедливість взяла гору над економією, і фунікулер було відроджено.
Потьомкінські сходи в Одесі визнано одними з найкрасивіших сходів Європи та по праву вважаються одними із «семи чудес Одеси», уособлюючи «парадний вхід міста».
.