Всім відомо, що не існує двох абсолютно однакових людей. Кожен з нас володіє абсолютно різним характером, особливими звичками і пристрастями. Точно так само, як і кожен дельфін. Усі вони, навіть однолітки, навіть члени однієї дельфінячої зграї, абсолютно різні за темпераментом, за здібностями і смаками. Один дельфін може відразу прив’язатися до людей, а іншого доведеться переконувати в дружелюбності людини. Буває, що дельфіни самі вибирають собі тренера. За якимось відомими тільки йому критеріями дельфін «закохується» в конкретну людину і слухається тільки її. А з іншими просто відмовляється працювати! Давно доведено, що дельфіни впізнають своїх тренерів навіть у спецодязі, який абсолютно приховує обличчя і фігуру людини. А тренер, зі свого боку, повинен розрізняти за поведінкою дельфіна, в якому той настрої — веселий, сумний або ж розсерджений. Незважаючи на миролюбну вдачу, дельфіни можуть бути вельми норовливими, упертими і образливими. 
Але основним у цій професії є вміння бути водночас послідовним, логічним і здатним до імпровізації. Приміром, тренер має точно розрахувати, за виконання якого завдання дельфін заслуговує на одну рибку, а за що йому дати цілих три. До речі, заохочують у дельфінячій «школі» не тільки їжею. Нагородою за старанність і кмітливість може стати іграшка або навіть ласкавий дотик. Тут, як і у вихованні дитини, головне — не переборщити. Чи карають неслухняних дельфінів? А як же, адже школа є школа! Неприпустимо піднімати руку на дитину, так і дельфінам тренер ніколи не заподіє болю. Звісно, не виконавши завдання, дельфін не отримає негайно смачну рибку, що послужить йому наукою. Але навіть запеклий «двієчник» обов’язково буде вдосталь нагодований у визначений час. Дуже неприємне для дельфіна покарання — це коли тренер … просто йде. Згадайте, як у вас у дитинстві стискалося серце, якщо найкращий друг або подруга говорили ображено: «все, я з тобою більше не вожуся!» — і відверталися. У цю мить ти, здається, готовий зробити все на світі, тільки б повернути вашу дружбу. Напевно, те ж саме відчуває і дельфін. 
Природно, що в умінні імпровізувати певну роль відіграє інтелект самого тренера. Йому не обійтися також без здатності розв’язувати логічні задачі, готовності до миттєвого ухвалення неординарних рішень, уміння спостерігати та запам’ятовувати, наполегливості, врівноваженості та сміливості. Але іноді між тренером і дельфіном виникає особливий контакт, коли тренер немов би зсередини починає розуміти свого підопічного, а дельфін реагує не тільки на команди, а й навіть на емоції свого тренера. Іншими словами, тренер стає трохи дельфіном, а дельфін — трохи людиною…
Глядач, який завітав до дельфінарію, зазвичай бачить не більше 5-6 співробітників, хоча насправді в штаті їх понад тридцять. Це лікар-ветеринар, технік по воді, досвідчений водолаз — фахівець з очищення басейнів, «робочі сцени», відділи менеджменту та бухгалтерії.
За 11 років існування Севастопольський дельфінарій удостоївся безлічі нагород. Його робота відзначена призом «Білий Орел». Дельфінарій є переможцем національного бізнес-рейтингу серед ботанічних садів і зоопарків нашої країни. У 2007 році ПП «Біологічна станція» отримало міжнародну нагороду «Лаври Слави». Науково-дослідницька діяльність Основним документом, яким керується у своїй роботі Севастопольський дельфінарій, є науково-практична програма «Дельфін». У рамках цієї програми було розроблено та ухвалено проєкт «МОРЕКИТ-1» (моніторинг, реабілітація та порятунок малих китоподібних Чорного моря). У проєкті, головна мета якого — збереження генофонду чорноморських дельфінів, брали участь дельфінарії Карадага, Ялти, Євпаторії, Утриша і лабораторія Брема. Згідно з проектом «МОРЕКИт-1» усі кримські дельфінарії, включно з севастопольським, були оснащені необхідним обладнанням, щоб мати можливість рятувати дельфінів, які потрапили в біду. Таким чином, на базі Дельфінарію в Артбухті функціонує Центр надання допомоги хворим і пораненим дельфінам.
Дельфіни абсолютно спокійно переносять значні коливання солоності води, але дуже чутливі до її чистоти. Під час вдиху крапельки води разом з бактеріями і личинками різних паразитів, що знаходяться в ній, потрапляють у верхні дихальні шляхи дельфінів, а потім у легені. Наші вихованці живуть у басейнах, ізольованих від морської води Артбухти, яка не відповідає міжнародним нормам утримання дельфінів. Вода в басейнах фільтрується через 15 піщано-кварцових фільтрів і знезаражується методом хлорування. За своїми характеристиками ця вода не відрізняється від якісної питної, за винятком солоності. Якщо піднятися над Артилерійською бухтою на вертольоті або літаку, можна побачити дивовижну картину: на тлі темної води різко виділяється «острівець» яскраво-синього кольору — це і є акваторія Дельфінарію, вода в якій відповідає міжнародним нормам утримання морських тварин.