Одні туристи обожнюють ходити до картинних галерей, як-от Дрезденська чи Третьяковська. Інші не уявляють свого відпочинку без відвідування кабаре або легкого марафону торговими центрами, базарами чи аутлетами своїх курортів. Третім подавай дегустаційні зали, пивоварні заводи або сироварні. Але незмінним успіхом у всіх категорій туристів користуються об’єкти, пов’язані з історією, баталіями і легендарними особистостями. Тому таким пам’яткам, як полю Аустерліцької битви, Балаклавській базі підводних човнів або берегу річки Рубікон, у будь-яку пору року забезпечено стабільний приплив гостей.
Одним із найцікавіших музеїв такого плану на території України є севастопольський Військово-історичний комплекс «Михайлівська батарея». З’явився він у червні 2010 року завдяки старанням і чималим фінансовим вливанням пана Шереметьєва, відомого кримського нувориша і мецената. Відкрили музей якраз до Дня військово-морських сил України, який у Севастополі святкують із розмахом, що перевищує зустріч Нового року і чергову дату Незалежності держави.
Природно, що музей відкрили не в чистому полі, а на базі конкретного історичного об’єкта. Таким послужив форт середини XIX століття, розташований на північному березі Севастопольської затоки. Також він відомий як Михайлівський равелін або Михайлівська берегова казематна батарея.
Спочатку тут було зведено примітивний земляний вал, який слугував захистом для берегової артилерійської батареї. Але 1834 року цар Микола Перший усвідомив для себе стратегічне значення Севастополя, як порту і бази для російських кораблів, тому затвердив план зміцнення берегової оборони. Для цього в Севастополь був відряджений полковник Карл Бюрно. У 1841 році він представив свій проєкт фортифікації Інженерному департаменту відповідного Міністерства. Проєкт було вдосконалено Густавом Фелькерзамом, який був призначений «виконробом» на будівництві нової оборонної споруди. У 1846 році равелін було зведено. Його назвали Михайлівським на честь новонародженого, четвертого за рахунком, сина царя — Михайла Миколайовича.
Михайлівська батарея — це двоповерхова укріплена будівля, побудована з вапняку, видобутого в кар’єрі Кілен-балки. Її форма відповідає букві «П». При цьому довжина поперечини дорівнює 108 метрам, а загальна протяжність будівлі сягає 205 метрів. Стіни Михайлівського равеліну мають 1,8 метрів завширшки, що компенсує невисоку твердість використаної гірської породи.
З реверсу для охорони форту було зведено невисоку стіну з двома вежами та рів. Михайлівська батарея складалася з 58 осередків-казематів, у яких теоретично могли розміститися 115 гармат. Усі комірки були пов’язані між собою системою коридорів. Для обслуговування та успішного функціонування батареї було потрібно 750 осіб. Для них було побудовано казарми, медчастину і каплицю.
Безпосередня робота батареї — артобстріл, спільно з Костянтинівською батареєю, розташованою на протилежному березі, повністю накривав зону рейду акваторії Севастопольської бухти, що дуже ускладнювало просування по ній водних видів транспорту ворога.
На сьогоднішній день «Михайлівська батарея» посіла гідне місце серед інших батальних достопримечательностей Севастополя. Експозиція обладнана на другому поверсі форту. Понад 10 тисяч експонатів — оригінальна зброя, воскові фігури, оригінальні документи Денікіна і Врангеля, зразки військової форми різних років і діорама «Балаклавська битва», розміщені на території, що дорівнює 2500 м². Щоб оцінити міць Михайлівського равеліну, гостям Севастополя слід скористатися катером, що прямує з пристані Артилерійської бухти до Радіогорки. У цьому музеї можна безкоштовно фотографувати і навіть відзняти власне відео в історичних інтер’єрах, що виключено на території інших військово-історичних комплексів АР Крим.