
У славному Севастополі багато старовинних, цікавих і красивих будівель і споруд, що привертають увагу туристів і користуються величезною любов’ю городян. Одна з таких будівель — Палац дитинства і юності, розташований у зеленому серці міста: на Приморському бульварі. До цієї архітектурної перлини вас приведе кожен екскурсовод, без зусиль її знаходять туристи і самостійно, бажаючи побачити будівлю, якою так пишається місто, багате на цікаві пам’ятки.
Палац дитинства і юності розташований у центрі Севастополя на перетині вулиці Нахімова з найкрасивішим Приморським бульваром, який вважається одним з улюблених місць відпочинку городян і туристів. Палац розташований у середині Приморського бульвару і розділяє його візуально на дві майже рівні частини. Будівля належить до морського фасаду міста, будучи однією з його головних красот, а його історія настільки ж чудова, як і зовнішній вигляд.

З моменту зведення в 1914 р. по сьогоднішній день будівля виконує благі місії. Спочатку пишну білосніжну споруду з інкерманського каменю з колонадами, ротондами і статуями, побудовану в стилі неокласицизму з елементами модерну за проектом архітектора А.М. Вейзена, доопрацьованим арх. В.А. Чистовим, звели як здравницю. Будівництво розпочалося 1902 р., коли місто усвідомило необхідність залучення туристів після закриття торговельного порту 1891 р., і велося дуже повільно через брак коштів. Потім його проєкт був доопрацьований арх. Чистовим у 1908 р. і за 6 років будівництво було завершено. Місто і одна з його найкрасивіших вулиць знайшли новий архітектурний скарб. За роки роботи Інституту фізичних методів лікування тисячі людей поправили своє здоров’я. Це був перший науково-дослідний інститут такого профілю у світі, щодня людей тут лікували водними, грязьовими і сонячними ваннами, масажем, банними процедурами, інгаляціями, тут працювали основоположники фізіотерапії — А.Є. Щербак, І.М. Сеченов.
У роки Громадянської війни 1917-1923 рр. в Інституті лікували поранених, як і в роки Другої світової війни, після якої установа припинила своє існування — точніше, її було перенесено до Ялти. Лише 1967 року будівлю вирішили реставрувати за проектом А.В. Бобкова і А.Л. Шиффера, а після реконструкції її було передано міському Палацу піонерів. Потім після здобуття незалежності Україною установа отримала нову назву — Палац дитинства і юності, яку носить донині. Сьогодні тут займається близько 3,5 тисяч дітей, здобуваючи додаткову освіту в галузі музики, танців, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, театральної майстерності, астрономії та ін. сфер діяльності.

Красива білосніжна будівля на набережній вражає всіх гостей міста, а жителі не перестають нею захоплюватися. Конструкція Палацу дитинства та юності складна, вона з’єднує між собою безліч архітектурних форм і деталей, але загалом споруда не видається важкою або перевантаженою елементами. Ротонди, портики коринфського ордеру, прямокутні й аркові вікна, візерунчасті карнизи, пілястри, колонади з круглими й квадратними колонами — все це складається в єдине гармонійне ціле. Будівлю хочеться розглядати, вивчати, милуватися нею, відкриваючи для себе все нові й нові цікаві рішення та елементи. Асиметричність і різні геометричні форми, поєднані в одній споруді, роблять її унікальною, несхожою на жодну іншу споруду в місті, та й у всьому Криму.
Непомітити Палац дитинства і юності, гуляючи містом, неможливо — краса цієї пам’ятки Севастополя яскрава, будівля виділяється на тлі інших, привертає до себе увагу. Нею приходить помилуватися кожен гість міста, і вона запам’ятовується як один із найкрасивіших зразків неокласицизму в Криму.