Зелене серце міста — так мешканці та гості Севастополя називають Приморський бульвар, що став однією з його візитних карток. Прогулянка цим красивим, навіть урочистим завдяки ефектним будівлям куточком міста приносить величезне задоволення всім туристам, і саме сюди знову і знову повертаються багато хто на завершення кожного захоплюючого дня, проведеного в Севастополі, щоб насолодитися тишею, спокоєм і затишком.
Приморський бульвар — один із найкрасивіших і найцікавіших куточків славного міста Севастополя. Для всіх туристів, які приїхали сюди відпочивати або з екскурсією, його відвідування — обов’язкова частина маршруту, адже неможливо говорити, що ти знайомий з містом, якщо ти не познайомився з його серцем.
Важко повірити, але наприкінці ХІХ століття територія, де сьогодні розташовано Приморський бульвар, мала погану славу. А вся справа в її історії. Тривалий час ця ділянка міста була однією з головних точок його оборони — тут розташовувалася Миколаївська берегова батарея Севастопольської фортеці, збудована в 1853-1856рр. У 1856р. батарею підірвали, і морський фасад міста «прикрашали» купи руїн, серед яких ночами, як вірили місцеві жителі, бродили неупокоєні душі загиблих — звідси і побоювання, страх щодо цього місця, який підкріплювався ще й тим, що в кам’яних халупах, що тулилися на цьому сміттєзвалищі, працювали шинки, де збиралися сумнівні особистості. У 1883 р. жителі Севастополя вирішили повернути цьому куточку міста пристойне обличчя, і міська дума звернулася до уряду з клопотанням — у результаті ділянку колишньої батареї передали місту для облаштування бульвару. Уже через 2 роки — 1 вересня 1885 р. бульвар було відкрито! Стараннями інженера-гідротехніка Ф.М. Єранцева і садівників М. Завадського і Р. Еберіуса місто отримало один зі своїх найкрасивіших бульварів, якому надалі судилося залишатися улюбленим місцем городян і туристів.
Недаремно Приморський бульвар почали називати зеленим серцем Севастополя: тут було висаджено кипариси, туї, платани, каштани, маслини, лавр, розбито квітники. Краса флори доповнилася мариністичними пейзажами: тут і там були розбиті тераси з видом на море і Північну сторону міста. Поступово тут стали з’являтися архітектурні красоти. Спочатку це був двоповерховий будинок у псевдомавританському стилі (арх. Енук’янов), у якому в різний час були ресторан, яхт-клуб, кінотеатр (зараз тут концертний зал і ресторан). Потім було зведено будівлю Севастопольської біологічної станції, де й сьогодні функціонує єдиний у країні морський акваріум-музей, а також пишний і урочистий Палац дитинства та юності (спочатку — Інститут фізичних методів лікування) та інші споруди, які завжди незмінно зводили відповідно до того, що Приморський бульвар — одне з парадних місць міста. Облаштування бульвару тривало протягом XX ст. — в результаті на сьогоднішній день його початок з боку пр. Нахімова і кінець з боку театру ім. Луначарського прикрашають парадні проходи зі сходами, портиками і доричними колонадами з фонтанами, а від галасливого міста його відгородили ажурною литою решіткою. У 1905 р. за 10 метрів від набережної з’явився сучасний символ Севастополя — пам’ятник Затопленим кораблям.
Гуляючи бульваром, туристи насолоджуються чудовими краєвидами на Севастопольську бухту і Північний бік міста, пам’ятками, фонтанами, зеленню, зачаруванням пишних квітників і красою різноманітних дерев. І, звичайно, атмосферою спокою і затишку. Напевно, тому всі, хто проводить свій відпочинок у Севастополі, так часто приходять сюди — затишнішого й місця в місті просто не знайти.