Усі обсерваторії, розташовані на території АР Крим, є не лише прихистком для науковців, що займаються фізикою Сонця, Зірок та Галактик, гамма- і радіоастрономією, обслуговуванням радіотелескопу РТ-22 та працівників Служби Сонця, а також одними з найоригінальніших місцевих визначних пам’яток. Колишніх царських палаців, дельфінаріїв і запаморочливих пейзажів тут досить багато, а білих куполів, що ховають цінне обладнання, — мало. Природно, що найвідомішою обсерваторією вважається гроно півсфер, розташованих на Ай-Петринській яйлі. Ними увінчана одна з вершин плато — гора Бедене-Кир, а здалеку вони схожі на що завгодно, але тільки не на творіння людських рук. Місто інопланетян, яйця «чужих», військова база — гадають незнаючі туристи, милуючись і фотографуючи білі куполи.
Найбільш земною, але такою самою загадковою, видається металоконструкція Сімеїзької обсерваторії, що розташована між селом Кацивелі та однойменним селищем, навпроти гори Кішки. Але якщо копнути глибше і дізнатися, куди стікається інформація і хто власник цих загадкових півсфер, то спливає ім’я Кримської астрофізичної обсерваторії або КрАО. Вона розташована на землях селища Науковий, між Сімферополем і Бахчисараєм, на відстані 25 і 12 км від міст відповідно. У ній розташований мозковий центр «Чужого» — науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія». Білосніжні півсфери обсерваторії, що відбивають сонячне світло, підняті над рівнем моря на висоту 600 метрів і прикрашають собою вершину Сель-Бухра Зовнішньої гряди Кримських гір.
Співробітники КрАО живуть поруч із місцем роботи — у спеціально створеному для них селищі Наукове. Воно подібне до американської Силіконової долини, тільки на український манер. У ньому проживає півтисячі людей, третина з яких — науковці при обсерваторії. Місцеві готель-ресторан, парк, буково-дубові ліси на схилах, фантастичні краєвиди на Кримські гори та позитивний астроклімат запросто могли б прикрасити будь-який кліматичний курорт.
Головна Кримська астрофізична обсерваторія з’явилася в 1945 році, коли обсяг досліджень, який вела Сімеїзька обсерваторія, перестав задовольняти Радянський Союз, який виходив із військового штопора. Після облаштування, КрАО стала найкрутішим науковим центром в СРСР, а в Європі поступалася лише славнозвісній Гейдельберзькій обсерваторії. Доказом сказаного може слугувати довжелезний список відкритого жителями селища Науковий: 2 комети, півтори тисячі астероїдів, а також дослідження вулканізму на Місяці та створення фотометра для «Лунохода-2».
У володіннях КрАО перебуває безліч одиниць унікального обладнання — баштові сонячні телескопи, коронографи та унікальний телескоп Шайна. Перлиною тутешньої колекції приладів вважається рефлектор, виготовлений Карлом Цейсом, і вилучений як трофей із Бабельсберзької обсерваторії.
Для справжніх романтиків або невдалих космонавтів, відпочинок у Бахчисараї зможе подарувати дотик до Мрії. Річ у тім, що співробітники КрАО залюбки читають лекції з астрономії, проводять екскурсії територією свого НДІ та селища Наукове, а також «наближають» гостей до Зірок, використовуючи унікальне обладнання обсерваторії.