Крим — це, окрім моря й сонця, ще й старовинні замки, й сучасні шедеври архітектури, й розмаїття природної краси: від водоспадів до всесвітньо відомих своєю красою Кримських гір. Але абсолютно справедливо серед визначних пам’яток півострова найзагадковішими і найдивовижнішими вважаються стародавні печерні міста і монастирі, яких тут налічується кілька десятків. Багатьом із них уже понад тисячу років.
Печерний монастир Челтер-Коба — одна з найдавніших кримських обителей, якими славиться півострів. У таких місцях відчувається особливий спокій, долучення до чогось світлого і великого, що не дивно, адже в монастирі до цього спонукає все — від поважного віку до разюче красивих краєвидів, що оточують обитель.
Монастир розташований в ущелині біля підніжжя мису Ай-Тодор (Святий Федір) у долині річки Бельбек за кілометр від села Таш-Басти (Малосадове). Він розташований буквально між небом і землею, що дуже символічно. Завдяки такому розташуванню з території біля входу в монастир відкривається чудова панорама: блищить своєю красою мальовнича Бельбекська долина, гордо демонструють свою велич Кримські гори, а зверху безмежним океаном розкидається синє небо. Шлях до монастиря і краєвиди, що відкриваються з його території, надовго запам’ятовуються кожному, хто мав змогу бачити цю пишність на власні очі.
Історія монастиря Челтер-Коба загадкова. Досі так і не з’ясовано, коли саме його було засновано. 
Прихильники однієї версії припускають, що в XIII-XIV століттях, а іншої — що в VIII-IX століттях. Підтвердженням другої є археологічні знахідки — амфори V-VIII століть, виявлені на схилах під монастирем. Однак напевно відомо тільки, коли історія обителі завершилася — у XV столітті. Його знищили турки, які вторглися до Криму, відтоді тут проживали лише одиниці відлюдників, які відкинули мирське життя.
У благі для Челтер-Коба часи він був духовною домівкою не тільки для ченців, що проживали тут, а й для жителів багатьох навколишніх сіл, і навіть для воїнів з розташованої поблизу Сюйреньської фортеці. Головні служби відбувалися в печерному храмі — природному гроті площею понад 150 квадратних метрів. Загалом у монастирі налічувалося 23 печери, кожна з них також була утворена природним шляхом, а ченці прорубували тут лише ходи, що з’єднували приміщення.
У XIII-XV століттях обитель входила до складу великого князівства Феодоро і розташовувалася на території його північного кордону, 1475 року разом із князівством під натиском турків упав і монастир.
Свою народну назву, яка перекладається як «решітка-печера», Челтер-Коба отримав від татар через переходи та драбинки з дерева, які з’єднували колись усі печери, і здалеку нагадували решітку. Насправді ж монастир був названий на честь святого Феодора, про що свідчить напис, що зберігся в скелі.
Духовенство Криму, яке 2001 року знову вдихнуло в обитель життя, заснований заново монастир нарекло ім’ям святого великомученика Феодора Стратилата. Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, натхненний тутешньою атмосферою, вирішив, що створений самою природою для молитов монастир має жити, і сьогодні Челтер-Коба є одним із небагатьох печерних монастирів Криму з тисячолітньою історією, що виконують своє призначення і в наші дні.
Відвідування цієї пам’ятки Бахчисарая дарує найяскравіші враження, споглядання навколишньої краси залишає незабутні спогади, а стіни, що ввібрали молитви, які виголошувалися в стінах обителі багато століть, заряджають неповторною позитивною енергією.