Качи-Кальон — один із найяскравіших представників легендарних печерних міст Криму, які вже багато років привертають увагу українських та зарубіжних туристів своїм поважним віком, цікавою історією, загадками та таємницями, властивими лише таким стародавнім місцям. Багато гостей тутешніх дивовижних місць, приїжджаючи в Бахчисарай, обов’язково здійснюють туристичні прогулянки його околицями, щоб на власні очі побачити такі фантастичні місця, як Качи-Кальон. Це незабутній досвід, безцінний і вражаючий.
Печерне місто Качи-Кальон розташоване за 8 км на південь від Бахчисарая в долині річки Качи. На підході до стародавньої археологічної пам’ятки погляду мандрівника відкривається захоплююча дух панорама величезного скельного масиву, що нависає над пагорбом, схожого на старовинний корабель, на «носі» якого висічено малюнок у вигляді хреста — це дивовижне творіння самої природи. Подібні пейзажі запам’ятовуються надовго, залишаючи яскравий слід в уяві. Саме через схожість із кораблем, як вважають багато істориків, городище й отримало свою назву, яка перекладається як «хрестовий корабель».
Історія Качи-Кальона починається у V-VI століттях, коли у підніжжі та у печерах величезного скельного масиву облаштовують свої оселі нащадки тавро-скіфів та гото-алани. Завдяки вигідному положенню на перетині важливих торговельних шляхів, що з’єднували південно-західну частину Криму з його південним берегом, поселенню, що виникло, судилося стати одним із найрозвиненіших серед усіх місцевих провінційних городищ. Провідним родом діяльності стало виробництво вина, про що свідчить велике число давилень для винограду, яких у печерах і на схилах гори понад 120.
В іконоборчі часи в Качи-Кальон прибувають вихідці з Візантії. Так у поселенні в VIII-X століттях з’являється монастир, який проіснував в одному з наймальовничіших — Четвертому гроті — до кінця XVIII століття, не зважаючи на татаро-монгольську навалу. Обитель вдалося зберегти завдяки допомозі Москви, відомо, що за Бориса Годунова наприкінці XVI століття церква Св. Анастасії, при якій існував монастир, отримала допомогу серед інших храмів, які постраждали через завойовників. Своє існування монастир припинив за часів переселення християн у Приазов’я 1778 року, і сьогодні про колишню велич обителі, до якої з усіх кінців землі стікалися прочани, нагадують лише стіни гротів і рештки штучних споруд.
Усього в Качи-Кальйоні 5 гротів, а кількість усіх печер досі невідома. Природні та штучно створені людьми печери використовувалися під житлові, господарські приміщення, як чернечі келії та храми. Бродити печерами, що зберігають пам’ять про минулі часи процвітання міста і монастиря, можна нескінченно, і кожна з них розповість свою історію, перенесе на століття назад, нагадуючи про часи, коли людина жила в єднанні з природою.
Панорама на Качинську долину, Алімову балку, вершини засніжених гір на південному сході, яка відкривається з Качи-Кальона, являє собою не менший інтерес, зачаровуючи своєю природною красою. Масштабністю та монументальністю вражають і гроти. Четвертий грот представляє погляду високе 70-метрове скельне склепіння, що нагадує про архітектуру європейських храмів. Для всіх, хто приїжджає на відпочинок у Криму, відвідини стародавнього Качи-Кальона, де протягом більш ніж тисячі років вирувало життя, що поступово згасло, віддавши данину зміні способу життя людини, будуть безцінними й цікавими враженнями. Єднання з природою, чудові краєвиди, прогулянка по порожньому тепер скельному масиву, що був колись жвавим містом, не залишить байдужим нікого.