Багато століть тому долина річки Качі була не такою, якою її можна побачити сьогодні: води річки були бурхливими та глибокими, в ній водилася велика риба, а по схилах мальовничої долини блукали дикі кабани, вовки та ведмеді. Тут проживали алани, готи, а потім річка стала кордоном між князівством Феодоро і мусульманським Кримським ханством. До наших днів на території півострова збереглося багато пам’яток того часу, однією з яких є старовинний храм Іоанна Предтечі у селі Верхоріччя.
Коли саме було зведено цю унікальну пам’ятку, достеменно невідомо, але багато істориків припускають, що Храм в ім’я пророка і хрестителя Іоанна Предтечі виник у XIV-XV століттях. Його спорудили на одному з двох пагорбів, розділених балкою, на місці найдавнішого готського кладовища, найбільшого і найстарішого зі збережених на території всього Криму.
Відвідування цього стародавнього кладовища і збережених на ньому останків середньовічного православного храму дарує будь-якій людині незабутні емоції. Ці пам’ятки, одній з яких вже більше, а іншій трохи менше тисячі років, височіли над зеленими кримськими просторами, довгі століття бачили синє небо і густу зелень, а тепер побачити їх може будь-хто.
До наших часів від середньовічної церкви дійшла тільки одна вівтарна апсида 3 м завширшки і 2,5 м заввишки. Сумним є той факт, що найбільшого руйнування ця найцінніша історична пам’ятка зазнала вже у XX столітті. Ще наприкінці XIX століття храм стояв цілим і неушкодженим після чергового ремонту, проведеного селянською сім’єю 1849 року, про що свідчить вапнякова плита, яка збереглася навпроти споруди, з написом: «Споруджено своєю працею поселянином Карпом Яковлєвим сином Савельєвим і дружиною його Оленою 1849 року березня 1 дня». Першу ж реставрацію було проведено 1587 року силами сім’ї настоятеля Костянтина, про що свідчить ще один напис.
Але навіть збережені останки церкви унікальні завдяки рідкісним архітектурним особливостям. 
Алтар церкви має не круглу, а трикутну форму (якщо дивитися на нього ззаду), більше ніде в Криму немає такого храму. Ще більшу популярність цій давнині принесла знайдена в ній легендарна фреска «Поклоніння жертві», також унікальна у своєму роді. Такі фрески були рідкістю в стінописі середньовічних храмів взагалі, а в Криму вона була і зовсім єдиною. Двох’ярусна фреска у верхній частині мала поясні зображення Христа, діви Марії та Іоанна Хрестителя на блакитному тлі (деісус), а в нижній — зображення немовляти-Христа, яке лежить на великому круглому жертовному блюді, з обох боків від якого стояли по три святителі на повний зріст, а по краях малюнка було зображено двох янголів із рипідами (опахалами). Сьогодні ця фреска перебуває в Бахчисарайському музеї.
Історія храму Іоанна Предтечі, що процвітав понад п’ять століть, як і історія багатьох інших церков, перервалася в роки Великої Вітчизняної війни. Залишаючи село, німці разом із ним підпалили і стародавню церкву, а далі, вже в 60-ті роки, місцеві жителі самі довершили справу, розібравши те, що залишилося від обителі для використання в будівництві. Не дивлячись на це, пам’ять про храм жива і буде жити. Храм Іоанна Предтечі — місце паломництва багатьох віруючих, нерідко сюди приїжджають і прості туристи, бажаючи побачити унікальну старовину.
Не менше враження, ніж рештки храму, справляє і величезне найдавніше готське кладовище. На безлісному сусідньому від храму Іоанна Предтечі пагорбі збереглося безліч могильних плит, найстаріші з яких з’явилися тут у IX-X століттях! На багатьох плитах ще видно зображення, що ілюструють рід діяльності тих, хто під ними похований: чабанська герлига, ковальські кліщі, пила та багато іншого. Деякі плити прикрашені орнаментами, зображеннями виноградних лоз і кистей.
У долині річки Качі в районі села Верхоріччя до наших днів збереглися дві справді унікальні пам’ятки Бахчисарая, стародавні й таємничі. Вони ваблять усіх, хто цікавиться історією та загадками минулого, або просто хоче побачити найстаріші помітні пам’ятки Криму і зберегти спогади про їхню вражаючу енергетику на все життя.