
Залишки споруд укріплення фортеці Каламіта знаходяться на вершині Монастирської гори в гирлі р. Чорної, над глибоким урвищем. Спочатку на місці фортеці було укріплення, засноване візантійцями ще в VI ст. для захисту підступів до м. Херсонес. Наприкінці XIV — на початку XV ст. з метою протистояння генуезькій колонії Чембало кримські феодальні князі Теодоро закладають фортецю на колишньому візантійському укріпленні. Спочатку було зведено оборонні мури та надбрамну вежу. Згодом стіни додатково укріпили ще п’ятьма двоярусними квадратними квадратними в плані відкритими вежами, які виступають за лінію куртин на 3,5 м. Однак незначна товщина мурів (близько 1 м.) та низька якість споруд негативно позначилися на оборонній спроможності укріплення.

У 1434 р. фортецю захопили і спустошили генуезці. Згодом вони частково укріпили її, перебудували кілька веж. Але невдовзі, у 1441 р., змушені були залишити укріплення попереднім власникам. У подальшому теодорити будь-яких значних дій з перебудови фортеці не проводили. У 1475 р. її легко захопили турки і назвали Інкерманом (печерою-фортецею). У XVI-XVII ст. вони зміцнили оборонні стіни та наявні вежі, звели нову круглу вежу, пристосували укріплення до ведення бою сучасною на той час вогнепальною зброєю. Фортеця складалася з шести веж, з’єднаних чотирма куртинами. Три з них не збереглися. Товщина стін фортеці від 1,2 до 4 м, висота веж сягала 12 м, куртин 8-10 м. Верхні відкриті майданчики веж і куртин були захищені парапетами із зубцями.
Загальна довжина фортифікаційних споруд Каламіти 234 м, площа фортеці 1500 м2. До наших днів від колишньої фортеці, на жаль, збереглися лише фрагменти споруд веж.
В урвищі вапнякової гори, на вершині якої розташована фортеця, міститься з’єднаний із нею сходами печерний монастир із кількома ярусами витесаних у скелі приміщень храмів і келій. Заснований він був ще у VIII-IX ст. Звідси й назва — печерна фортеця, або Інкерман. Фортеця Каламіта і Климентівський печерний монастир як цілісний комплекс є унікальною пам’яткою оборонної та сакральної архітектури Криму.

