Для мешканців міста та його гостей Мариїнський палац — один із двох палаців Києва, має приблизно таку саму значущість, як для петербуржців і туристів Зимовий, відомий також під назвою Ермітаж. Іншого настільки ж масштабного, пишного, красивого та історично значущого палацу серед визначних пам’яток Києва не відшукати. Маріїнський палац до 1917 року, коли було повалено монархію, був резиденцією династії Романових, які зупинялися в ньому під час перебування за службовим обов’язком або відпочинку в Києві.
Першою представницею імператорської сім’ї, яка відвідала палац, стала Катерина II 1787 року. Її попередниця — Єлизавета Петрівна, так і не дожила до того моменту, коли велична будівля в стилі бароко прикрасила високий правий берег Дніпра. Саме завдяки її наказу 1744 року палац був закладений, а проєкт його будівництва — доручено знаменитому архітектору Б. Растреллі. Растреллі, з талановитої руки якого з’явилося багато будівель дивовижної краси в Києві, Петербурзі та латвійських містах Єлгава і Пілсрундале. 
Растреллі — уславлений майстер архітектурних справ, і в роботі над Маріїнським палацом його талант виявився повною мірою. Як завжди, у своїй роботі архітектор орієнтувався не на помпезність, а на витонченість форм. Багата пластика фасадів і виразні об’єми викликали захоплення царствених осіб і продовжують вражати шанувальників красивої архітектури в наші дні. Ажурні парапети, пишні форми коринфського ордера, рустовка стін, ліпні віконні лиштви — деталь за деталлю Маріїнський палац надихає поціновувачів прекрасного. Споруда має урочистий, святковий вигляд, зокрема, завдяки класичному колірному рішенню: 
стіни пофарбовано в бірюзовий колір, балюстради й ліпнину — у білий, а колони й карнизи — у світло-жовтий. Будівництво палацу тривало до 1752 року. За рішенням Растреллі будівля зводилася, як і багато інших споруд архітектора, у формі літери «П» з двома одноповерховими флігелями з боків, що примикають до основного двоповерхового корпусу. Рішення побудувати другий поверх із дерева стало фатальним — унаслідок пожежі 1819 року він повністю згорів, а кам’яні споруди першого поверху частково постраждали. Понад 40 років красива будівля простояла в жалюгідному стані, поки 
Імператор Олександр II не відновив її. До речі, саме через цю сторінку історії сьогодні палац називається Маріїнським — так Імператор віддав шану своїй дружині Марії Федорівні, яка покірно зносила його захоплення фаворитками. Під час реконструкції 1870 року палац відновлювали під керівництвом архітектора Карла Маєвського в повній відповідності зі збереженими старими планами і картинами. Завдяки цьому, навіть не дивлячись на те, що під час Великої Вітчизняної війни будівля сильно постраждала і пережила ще одну реконструкцію наприкінці 1940-х років, сьогодні вона не має суттєвих відмінностей із первісним варіантом Растреллі. 
Наразі (2007-2018 рр.) Маріїнський палац знову на реконструкції, яку планують завершити в найближчі роки. Офіційно екскурсії не проводяться, хоча й зустрічаються в мережі відгуки туристів, які відвідали інтер’єри з екскурсоводами за домовленістю. За розповідями очевидців, в інтер’єрі палацу збереглися люстри та меблі XVIII-XIX століть, картини пензля відомих майстрів-живописців, фрагменти настінного живопису художника К. Алліауді. Перебуваючи на відпочинку в Києві, нехай і не маючи змоги потрапити всередину, Маріїнський палац, варто побачити хоча б здалеку — 
, щоб скласти про нього своє враження. Навіть ті, хто познайомилися тільки з його екстер’єром, стверджують, що це найкрасивіший палац Києва, споруда, яка дуже вражає і запам’ятовується. Оглядаючи палац, можна пройтися алеями Міського Саду — парку, заснованого на цьому місці 1743 року самим Петром I, і однойменного Маріїнського парку, закладеного 1874 року за указом Марії Федорівни. Тут можна вийти на майданчик огляду з панорамним краєвидом на річку Дніпро і лівий берег міста, подивитися на будівлю Верховної ради України — оглянути й інші помітні пам’ятки Києва, варті уваги.