Прогулюючись Одесою, неможливо не помітити, наскільки енергійним є це місто, життя тут б’є ключем, всюди атмосфера життєрадісності, веселощів і гумору. Однак і тут можна знайти місця, віддалені від галасливого міського ритму, спокійні й затишні завдяки своїй тиші. Одне з таких місць — сад або сквер Пале-Рояль.
Сад Пале-Рояль — найпотаємніша пам’ятка міста, оскільки він прихований від очей оточуючими його будівлями. Відвідати його — значить доторкнутися до іншого, романтичного, задумливого, спокійного боку Одеси. Але, оскільки кожен куточок міста прекрасний, і тут можна помилуватися красивими старовинними скульптурами.
Спочатку французьку назву Пале-Рояль було дано торговельному комплексу, який оточував сад і був зведений з трьох боків у 1842-1843 роках архітектором Г.І. Торічеллі. З четвертого боку до саду примикав старий Театр. У цьому комплексі продавали всілякі товари, а в саду проводили концерти гастролерів, народні гуляння, виступали оркестри, у численних кафе відпочивали багато відомих людей. Наприкінці XIX століття цей унікальний архітектурний ансамбль із невідомих причин було повністю зруйновано, і на місці одноповерхових комплексів було зведено будівлі різного призначення, але виниклий у середині XIX століття затишний сад залишився, і донині він дарує умиротворення та спокій усім, хто приходить сюди відпочити від міської метушні.
Облаштуванням саду на самому початку займався запрошений О. Воронцовою паризький садівник Людвіг Леклер, і зараз тут можна побачити посаджені ним тепер уже вікові платани. Дерева були посаджені тут за незвичайним планом — у вигляді Андріївського хреста: алеї тут розбиті діагонально.
Крім озеленення, сад було вирішено оформити і скульптурами. Одну з них встановили 1847 року разом із фонтаном, що прикрасив центр саду, — це фігура дівчини, що сидить під парасолькою на камені, виконана з бронзи скульптором М. Степановим. Друга ж скульптура, що вражає своєю красою і чуттєвістю, встановлена недалеко від фонтану на газоні — це застиглі в ніжних обіймах Амур і Психея роботи невідомого скульптора. Ця чудова скульптура — копія однієї з найзнаменитіших у світі, створеної в II столітті до н.е. в Стародавній Греції. Невідомим автором цьому скарбу Одеси були присвячені рядки: «Сира тиша Пале-Рояля. З театральних класів — плескіт рояля. Стоїть Психея з закоханим Амуром, І небо крізь дерева дивиться похмуро…». Сад Пале-Рояль і скульптури, що стоять у ньому, — це менш відомі, але від того не менш прекрасні пам’ятки Одеси, які варто побачити. Проте, через те, що це місце приховане від очей, далеко не всі, хто приїжджає на відпочинок в Одесі, його відвідують.
Потрапити в старовинний одеський сквер Пале-Рояль можна з чотирьох входів. Два з них — з боку Катерининської вулиці, збереглися з часів Торрічеллі, це дві високих і вузьких старовинних арки. Ще два входи в сад можна знайти з боку провулка Чайковського і Ланжеронівської вулиці — біля театру Опери та Балету.
Будь-який із цих входів представляє картину дивовижну і загадкову. Ніби з галасливого міста, що перебуває у вічному русі, людина, яка опинилася тут, переноситься зовсім в інше місце, навіть в інше століття — практично все в цьому старовинному саду залишилося незмінним, що дарує чудову можливість — побачити один із куточків Одеси таким, яким він був понад сто років тому.