Центр такого старовинного міста, як Львів, справляє на туристів дуже яскраве враження — і своєю приголомшливою архітектурою, і неповторною атмосферою, яка завжди унікальна в таких містах. Але є в центрі будь-якого подібного міста найважливіші, найцікавіші та найкрасивіші місця, осередок культурного та ділового життя. У Львові це місце — це Проспект Свободи. Прогулятися по ньому потрібно кожному, хто потрапив до Львова хоча б на кілька годин — це дає змогу скласти про місто перше, причому правильне перше враження!
Проспект Свободи розташований у самому серці Львова — в його історичному центрі, після площі Ринок це друге Корзо — пішохідна та прогулянкова зона. Простягнувшись на 350 метрів, з півдня він обмежений площею Міцкевича з пам’ятником улюбленому і шанованому в Україні поетові, а з півночі — ще однією знаменитою пам’яткою: Оперним театром, який було зведено 1900 року, що став однією з головних визначних пам’яток міста і країни. Прогулянка Проспектом Свободи — це чудова нагода для кожного туриста побачити приголомшливі помітні пам’ятки України і скласти про Львів враження: образно її можна назвати дотиком до його душі — дещо суперечливої, як і повинно бути в кожної розвинутої істоти, але такою, що зачаровує своєю красою і духовним багатством.
Забудова Проспекту Свободи спорудами, які тут можна побачити нині, розпочалася у XVIII столітті, коли було вирішено розібрати застарілі львівські укріплення. Там, де нині розташований парний бік проспекту, до XVIII століття була болотиста місцевість із будиночками мешканців передмістя. У 1887-1888 роках річку Полтву перекрили, і почалася забудова її лівого берега, де тепер розташовані будівлі непарного боку проспекту. Прогулянки по ньому стали модними вже на початку XIX століття, а до кінця цього століття він набув свого нинішнього вигляду.
Знайомство з Проспектом Свободи можна починати як з північного боку від Оперного театру, так і з південного — від пл. Міцкевича. Звідки б ви його не розпочали, погляду відкриється ефектна перспектива — старовинні красиві будівлі в стилі бароко, неоренесансу та класицизму. Доповнюють розкішні будівлі цікаві скульптурні групи, які можна побачити як на самій вулиці, так і на будівлях.
Одна з найцікавіших скульптурних груп розміщена під куполом будівлі під номером 15 — колишньої Галицької кредитної каси, а нині — Музею етнографії. Вона зображує Статую Свободи, що сидить між двома юнаками, і вважається одним з унікальних об’єктів — це єдина у світі сидяча Статуя Свободи. Цю скульптуру було задумано як символ економічного процвітання Галичини, і зараз її не оминає увагою жоден екскурсовод і турист. Утім, на увагу заслуговує і сама будівля, яку вважають другою за значимістю роботою знаменитого польського архітектора Юліана Захаревича.
Прагнучи побачити Музей етнографії та скульптуру на його даху, не пропустіть з уваги будинок №11/13 — будівлю Гранд-готелю, збудовану в 1892-1893 роках (арх. Еразм Гарматник) та оздоблену роботами скульптора Леонарда Марконі, яка й донині, починаючи від моменту зведення, вважається одним із найкомфортабельніших готелів у місті. А через дорогу від нього привертає увагу будинок під №17 — це колишній Празький банк, збудований у 1911-1912 рр. у стилі пізньої сецесії (арх. М. Блех), зараз у ньому філія Промінвестбанку.
Вимилувавшись вишуканістю архітектури Гранд-готелю, колишньої Галицької кредитної каси та банку, зверніть увагу на пам’ятник українському поетові Т.Г. Шевченку праворуч на пішохідній алеї. На іншому боці вулиці за пам’ятником видніється стародавня будівля Костелу свв. Петра і Павла ордену єзуїтів (вул. Театральна, 11), зведена на початку далекого XVI століття — це одна з головних святинь міста в стилі раннього бароко! Неподалік від храму з іншого боку площі Івана Підкови розташована вишукана двоповерхова будівля Віденської кав’ярні — її звели 1829 року. (арх. М. Брезіні) і в 1880-ті роки перебудована в дусі неоренесансу. Тут було відкрито першу в місті кав’ярню, а сьогодні працює готель «Відень» (будинок №12).
Наступна цікава будівля — під №18 — це Економічний факультет Львівського університету, зведений у 1950-1952 рр. на місці зруйнованої на початку минулого століття будівлі австрійського губерніального уряду. Побудована в стилі сталінського ампіру (арх. І. Персиков і Г. Швецько-Винецький), вона гармонійно доповнила архітектурний вигляд проспекту.
У будівлі під №20, яка вражає одним своїм виглядом, сьогодні розташований Національний музей — це єдина будівля, що була спочатку зведена для музею (тоді це був Промисловий музей) у 1904 р. (арх. Ю. Яновський) — сьогодні це одна з останніх пам’яток львівського історизму. А з іншого боку проспекту навпроти нього будинок під №35 — ще одна визначна пам’ятка: Пасаж Феллерів (побудований у 1902 р., арх. А. Шлеєн), зведений у стилі неоренесансу.
Ефектне завершення красивого архітектурного ансамблю Проспекту Свободи — Оперний театр, за яким проспект переходить у просп. В. Черновола. Чорновола.
Гуляти Проспектом Свободи і милуватися його чудовими будівлями можна годинами, а детальний опис усіх його споруд, кожна з яких заслуговує на увагу, зайняв би десятки сторінок. Краще приїхати сюди і побачити цю красу на власні очі — це Мекка для кожного поціновувача класичної архітектури, як і все місто, адже поміж визначних пам’яток Львова воістину вражаючі і численні.