Історія вірменського поселення у Львові своїм корінням сягає в далеке минуле. Недарма галицька столиця впродовж кількох століть могла похвалитися однією з трьох найбільших у Європі вірменських колоній.
Як свідчать історичні джерела, вірмени з’явилися у Львові ще з часів Данила Галицького. У княжі часи вірменські поселення розміщувалися в районі Підзамче. Вірменська колонія відігравала провідну роль у всіх галузях суспільного, економічного та культурного життя не тільки Львова, а й інших міст Галичини, Прикарпаття, Волині. У Львові також були вірменська друкарня і школа.
Новий вірменський квартал виник після перенесення Казимиром ІІІ центру міста на місце сучасної площі Ринок. Недалеко від центру було виділено окрему ділянку під будівництво; надалі виниклу вулицю стали називати Вірменською.
Саме тут архітектор Дорінг побудував невеликий храм Успіння Пресвятої Богородиці, який пізніше став Вірменським Катедральним собором. Ця пам’ятка архітектури протягом століть зазнала чимало змін, обростаючи прибудовами і різностильовими нашаруваннями. Давньоруський, романно-готичний і традиційний вірменський стилі поєднала в собі архітектура церкви.
Найдавніша частина храму — тринавова, чотиристовпна, з трьома напівкруглими апсидами (виступ будівлі, перекритий напівкуполом або зімкненим напівсхилом). Купол церкви спирається на пустотілі ребра, зроблені з випалених глиняних горщиків. Висока вежа, збудована в 1571 р. за проектом архітектора Петра Красовського, слугує надійним орієнтиром. Над входом, який веде на подвір’я Вірменської церкви, вмурована скульптура Божої Матері, яка тримає на руках маленького Ісуса. Минаючи вхід, ми потрапляємо в маленький куточок Сходу. На подвір’ї, навпроти апсид, височіє декоративна колона з фігурою Святого Христофора, поставлена тут у 1726 р. Поруч — будівля колишнього вірменського банку (XVII ст.) і палац вірменських архієпископів (XVIII ст.), про що свідчить герб на фасаді. Разом вони створюють своєрідний архітектурний ансамбль.
Під час свого візиту до Львова у червні 2001р. Вірменський собор відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ.