Центральний проспект — Проспект свободи прикрашає велична будівля Великого театру, саме таку назву мала Львівська оперна театру на момент відкриття. Побудований талановитим архітектором Горголевським у 1895-1900 рр., він по праву вважається одним із найкращих театрів Європи та найкращою пам’яткою Львова. Архітектор сміливо запропонував «сховати під землю» р. Полтву, що протікає в цьому місці, а замість фундаменту використати суцільні бетонні склепіння.
Львівський оперний театр побудований у класичних традиціях з використанням елементів архітектурних стилів ренесансу та бароко. Будівля насичена скульптурним і мальовничим декором. Фронт прикрашають три крилаті скульптури П.Войтовича: у центрі — Слава з пальмовою гілкою, ліворуч — Геній драми і комедії, праворуч — Геній музики.
З фігурою Слави пов’язана цікава історія. Відомий львівський гінеколог Антоній Марс посперечався з другом, що скульптура має животик, характерний для жінок на четвертому місяці вагітності. Розшукавши модель, яка позувала скульптору, він виграв суперечку.
Лірико-драматичною оперою В.Желенського «Янек» театр відкрився 4 жовтня 1900 року.
У 1934 р. через фінансову кризу було ухвалено рішення про його закриття. І тільки лише 1939 року, коли Західна Україна увійшла до складу СРСР, театр знову відкрився і отримав назву Львівського державного театру. А в 1956 р. йому присвоєно ім’я Івана Франка, в 1966 р. — звання академічного. — звання академічного.
Наприкінці минулого століття Львівський оперний театр було відреставровано, і в 2000 р., до сторіччя знаменитої української співачки, присвоїли ім’я Соломії Крушельницької.
У сучасному театрі працює понад 40 солістів, хор, балетна трупа та симфонічний оркестр.