Напевно, у всьому басейні Атлантичного океану не знайдеться більш благодатної для відпочинку ділянки землі, ніж Кримський півострів. Територія з площею 26,8 тис. км² практично повністю оточена водами Чорного моря. Виняток становить лише Перекопський перешийок. Але його максимальна ширина не перевищує 8 км. Це дає змогу використовувати перешийок, як плацдарм для автомобільних і залізничних шляхів.
Саме завдяки потужній транспортній артерії на півострів щороку з’їжджаються та отримують оздоровлення кілька мільйонів людей. Тому вся 2500 кілометрова берегова лінія Криму умовно поділена на 5 рекреаційних регіонів.
Перший — це власне знаменитий ПБК, який розташований на території Ялтинського та Алуштинського району. Другий — це логічне продовження вищеназваного, тільки позбавлена захисту Кримських гір ділянка чорноморського берега. Мається на увазі територія Судакського, Феодосійського і Керченського району. Третій регіон: знамениті дитячі та бальнеологічні курорти — Євпаторія і Саки. Четвертий район — це не до кінця використаний потенціал Арабатської стрілки. П’ятий — особливе місце в цьому списку посідає Севастополь з його нинішнім сумнівним статусом і невичерпним запасом історичних, природних і культурних пам’яток.
У скарбничці історико-природних багатств території, підпорядкованої Севастопольській міськраді, розташований найдивовижніший мис Лермонтова , основа якого «пробита» гротом Діани. Він розташований між мисом Фіолент і Лермонтовою дачею, що знаходиться по сусідству з мисом Виноградним.
Сам мис невеликий і невисокий. На його поверхні зберігся кам’яний фундамент античного періоду. В основі скелі води Чорного моря вимили наскрізний грот, що має форму арки. Море в гроті має глибину близько 2 метрів, а сама промоїна досить висока, щоб пропустити крізь себе невеликий катер. Дайвери та сміливі купальники знають, що вода в гроті надзвичайно холодна. Там темно, слизько і незатишно. До того ж, можливе виникнення сильних епізодичних течій, спровокованих припливами та відпливами водних мас Чорного моря.
На окрему увагу заслуговує історія походження назви «грота Діани». За версією, яку ретранслюють численні друковані та віртуальні джерела, назва грота народилася від святилища, збудованого на відносно плоскій вершині мису Лермонтова. Наводяться навіть цитати з праці Геродота, які свідчать про величезну будівлю з колонами і біломармуровим вівтарем. Нібито з нього в море скидали невинних дівчат — жертви богині Діані.
Тут-то і починається ланцюг персональних загадок мису Лермонтов і грота Діани. Богиня Діана протегувала лісам, полюванню і вважалася уособленням Місяця. Але це було виключно римське божество, а хто-хто, але громадяни Стародавнього Риму на березі Кримського півострова помічені не були. У стародавніх греків богиня з подібною сферою впливу іменувалася Артемідою і, можливо, Селеною. Але жодна з 3-х божественних фемін не вимагала кривавих жертвоприношень. Це ж не боги стародавніх ацтеків, які п’ють людську кров і поїдають серця. Та й самі греки, які колонізували цей берег, не мали звички пригощати жителів Олімпу людськими жертвопринесеннями.
З ім’ям мисом Лермонтова пов’язана ще більш загадкова історія. Досі дослідники життя поета сперечаються про те, зустрічався він у Криму з дружиною французького геолога, Адель Омер де Гелль чи ні. Було чи не було романтичне побачення з подальшим адюльтером. Адже тоді докорінно змінюються мотиви дуелі поета з паном Мартиновим, скривдженим відмовою Лермонтова одружитися з його рідною сестрою.
Якщо вам все ще цікаво, хто скидав дівчат з мису Лермонтова в грот Діани, то на відпочинку в Севастополі ви можете пошукати відповідь на це питання. Найімовірніше, так розважалися таври, знамениті своєю лютістю. Вони відловлювали будь-яких мореплавців, зокрема й еллінів, били кийками по головах і скидали в море. В іншому випадку вони закопували ворогів у пісок і відрубували їм голови. Їх вони потім виставляли на жердинах як оберіг своїх осель. Ах, так. Поклонялися таври богині Діві. Саме це ім’я пізніше трансформувалося в Діану, а завдяки етносу таврів сам Кримський півострів тривалий час іменувався Тавриди!