На колишньому міському кладовищі в Заміській балці стоїть церква Всіх Святих — найстаріша будівля Севастополя. Вона збудована 1822 року на кошти віце-адмірала Ф. Т. Биченського, який був похований у цьому храмі. Церкву звели в класичному стилі: хрестово-купольна в об’ємі з напівциркульною апсидою в східній частині. Будівлю вінчає барабан і купол. Дзвіниця церкви овальна, двоярусна, увінчана шпилем. Західний фасад оформлений трикутним фронтоном, головний вхід — пілястрами, по кутах розмістили колони.
Під час облоги Севастополя 1854 — 1855 років храм зайняли турецькі та французькі війська. Вони викрали всі церковні речі та влаштували тут стайню. Після війни церкву відновив купець Іван Пікін, її освятив 5 жовтня 1859 року протоієрей Арсеній (Лебединцев). У 1901 році відкрили церковно-парафіяльну школу.
Під час Великої Вітчизняної війни будівля церкви вціліла. З 1985 року храм оголошено пам’яткою архітектури, у 1990-1995 роках його відремонтували: перекрили дах і купол, відреставрували колони, московські художники наново розписали стіни храму, іконостас і кілька кіотів.
Сьогодні у Всіхсвятському храмі проводяться богослужіння. Люди приходять вклонитися частинкам святих мощей преподобного Кукші Нового, помолитися біля ікон, що осяяні світлом святого незгасимого вогню від Гробу Господнього. Вогонь цей доставлено з Єрусалима, від нього запалено три лампади — над плащеницею, біля Хреста з Розп’яттям і перед вівтарною іконою Божої Матері.
Тіло розіп’ятого Ісуса Христа поховали в печері недалеко від Голгофи. Пізніше тут, на місці Воскресіння Христа, влаштували храм Гробу Господнього, у ньому зберігаються головні святині: мощі апостолів, пророків і праведників, частина справжнього Хреста Господнього.
У храмі щорічно відбувається чудесне явище: у Велику Суботу з’являється благодатний вогонь. У Велику П’ятницю в храмі щорічно гасять усі вогні, православного патріарха викривають, перевіряючи, чи немає при ньому сірників або інших займистих предметів. У суботу в храмі збирається безліч паломників із різних країн, вони підносять молитви різними мовами. Патріарх, помолившись, один входить у Кувуклію. У величезному куполі над Кувуклією є невеликий отвір, через який потрапляє денне світло. У нього й починають бити блискавки, храмом проносяться згустки енергії, вдаряючись об стіни, вони концентруються в куполі та сходять благодатним вогнем. Від нього патріарх запалює пучки свічок — у кожному по 33 свічки за числом земних років Христа — і передає їх у храм. Від них запалюють усі свічки і лампади, храм, поступово наповнюючись світлом, стає схожим на вогняне море. Це воістину хвилююче і незабутнє видовище! Благодатний вогонь має чудові властивості: у перші 5-10 хвилин він не обпікає, прочани омивають ним обличчя і руки.