В архітектурі Одеси культові споруди — красиві, різноманітні та вражаючі — займають особливе місце. Вони приваблюють своєю пишністю не тільки вірян, а й усіх тих, кому просто подобається милуватися красивими будівлями. А серед культових споруд Одеси особливе місце, своєю чергою, посідає Собор великомученика і цілителя Пантелеймона, або Свято-Пантелеймонівський храм — воістину чудова обитель, що вражає своєю красою та багата й цікава історією. Свято-Пантелеймонівський собор звели в 1893-1896 роках на честь 100-річчя Одеси. Пантелеімонівське подвір’я формувалася на цьому місці кілька років, 
коли 1876 року з Афону сюди прибули ченці та орендували приміщення в невеличкому будиночку. Перший камінь майбутнього чудового собору у візантійському стилі заклали в травні 1893 року, а освячення подвір’я відбулося в січні 1896-го. Автором проєкту став петербурзький єпархіальний архітектор М.М. Ніконов — творець багатьох культових пам’яток Росії та України, серед яких Церква Казанської Божої Матері в Теріоках, Іоаннівський жіночий монастир, Храм в ім’я Тихвінської ікони Божої матері Лютікова та інші.
Дивлячись на Свято-Пантелеймонівський собор, важко стримати захоплення. Струнка і легка триповерхова будівля ніби спрямована вгору, золотисто-сріблясті куполи, в яких відбивається небо, мають різну форму і висоту, вони гармонійно вінчають споруду, роблять її вигляд справді неземним. Найвищий — купол дзвіниці, але помітні здалеку всі куполи, вони привертають до споруди велику увагу, особливо в години заходу сонця, коли в них відбивається і блакитне небо, і рожевий захід сонця водночас. Архітектура Собору великомученика і цілителя Пантелеймона легка та повітряна, а велика кількість витонченого декору додає його зовнішньому вигляду особливої унікальності.
Будівля прикрашена мозаїками із зображенням святих, ліпниною, колонами, привертає увагу завдяки красі виконання кожна деталь — собором можна милуватися годинами. Настільки ж чудові краєвиди відкриваються погляду і всередині собору. Рішення архітектора створити на третьому поверсі храму уособлення святої гори Афон стало ще однією причиною прославлення цієї обителі. Храм прикрашав золотий іконостас роботи майстра Ахапніна, що викликав у всіх парафіян справжнє захоплення, дивовижні відчуття створював і витончений стінний живопис у візантійському стилі, виконаний найкращими майстрами Одеси. Завдяки тому, що до нашого часу храм зберігся практично в первозданному вигляді, 
його красу може побачити будь-хто охочий. Не дивлячись на цілісність будівлі й на те, що її не перебудовували та не зруйнували, доля її, так само як і доля інших культових споруд під час складних історичних періодів, була важкою. У 1923 році, коли почалися гоніння на церкву, подвір’я і храм закрили, і відновив свою роботу собор тільки 1944 року. Але далі на долю храму випав ще важчий період — 1961 року його знову закрили, а потім віддали під планетарій. Лише 1990 року собор повернули церкві, і він знову почав виконувати своє призначення. 
Сьогодні Собор великомученика і цілителя Пантелеймона знову став головною духовною обителлю для багатьох одеситів, а також місцем, звідки вирушають у паломництво до святих місць багато віруючих. У 2000 році було проведено повну реставрацію собору, і тепер він знову засяяв у всій своїй пишності, став радувати жителів і гостей міста своєю красою. Відвідування цієї пам’ятки Одеси залишить найприємніші враження у всіх гостей міста. Собор великомученика і цілителя Пантелеймона в Одесі справедливо вважається місцем, де навіть не найбільш віруючі люди відчувають неймовірно сприятливу енергетику і заряджаються духовною силою.