У 1882 році В.А.Шретер поміщає у журналі «Зодчий» малюнок фасаду реформатської церкви для Одеси, яку вирішать у готичних формах з елементами Відродження. У плані церква має прямокутник. Вона включена в рядову забудову, що позначилося на камерності споруди. Її фасад асиметричний, має поповерхове членування. Парні вікна першого поверху змінюються на другому поверсі венеціанськими вікнами, отвір розділений надвоє колоною на п’єдесталі. Вікна вписані в три великі арки. У єдиній композиції з ними перебувають круглі вікна, розташовані в центрі, і хрестоцвіти в нижній частині. Вхід виділено в правій частині козирком. По боках від входу зодчий спроектував витончені ліхтарі. Над входом розташовується потрійне овальне вікно в обрамленні, вище за яке знаходиться кругле вікно. Завершує композицію щипець, прорізаний трьома вузькими вікнами, увінчаний хрестом. Двосхила покрівля має низку слухових вікон. Над будівлею височіє вежа з витонченим шпилем.
Закладка будівлі відбулася 30 квітня 1895 року. Будівництво здійснював інженер Х. Скведер під наглядом архітектора А. Бернардацці. Новий храм являв собою триповерхову будівлю: на першому поверсі були машини для парового опалення, на другому — квартира пастора, а на третьому — безпосередньо молитовний зал. 1896 року храм було побудовано, а 1900 року остаточно оздоблено й освячено. Споруда зводилася на кошти особливого фонду, який 1890 року заснувала громада за ініціативою пастора Є. І. Корнмана. Парафіян цієї Церкви в дореволюційній Одесі впізнавали й визнавали «за плодами їхніми». У самій будівлі Церкви був притулок для безробітних гувернанток і бонн. Спільно з лютеранською громадою було збудовано й утримували євангелічну міську лікарню на 150 ліжок (вул. Бєлінського, 11), нинішню туберкульозну лікарню. На згадку барона А. Е. Маса його спадкоємці збудували двоповерховий нічліжний притулок на 725 осіб (вул. Старопортофранківська).
А сам барон заповідав 15000 рублів на закінчення будівництва сирітського притулку. Такі лише найбільш значні справи одеських реформатів колишніх днів. Так жила реформатська церква в Одесі до 1917 року. За радянських часів храм закрили, а будівлю за проектом архітектора А. Мінкуса перебудували на ляльковий театр. Нині за фінансової підтримки Пресвітеріанської церкви Америки церкву було відновлено. У 2002 році в храмі встановили найкращий на Півдні України орган, і вже стало доброю традицією проводити в стінах Церкви благодійні концерти духовної та класичної музики за участю багатьох одеських, українських та зарубіжних музичних колективів.
Місцерозташування: м. Одеса, вул. Пастера, 62.
Топ пам’яток