Заснування Парку ім. Т.Г. Шевченка пов’язане з приїздом до Одеси 1875 року імператора Олександра II. Тоді міський голова Г.Г. Маразлі випросив дозволу назвати парк Олександрівським — на честь вінценосця, а імператор не лише схвалив це починання, а й власноруч посадив у ньому дуб. 1954 року парк було перейменовано на парк імені Т.Г.Шевченка. З перших днів свого заснування і донині це місце є головним і найбільшим парком міста, улюбленим парком жителів і цікавою пам’яткою для гостей Одеси.
У районі парку, що виходить на морське узбережжя, раніше стояла турецька фортеця Хаджибей споруди 1793 року, яку після завоювання перейменували на Одеську. Зараз руїни фортеці є однією з головних визначних пам’яток парку, найкраще збереглася «аркадна стіна» з невеликою вежею, побудована архітектором Ф.П. Деволаном. У цій частині фортеці зберігали порох, а потім у 1980-90 роках тут був музей історії парку.
Інша цікава пам’ятка парку — арка Ланжерон. У першій половині XIX століття на території парку розташовувалася дача графині Ланжерон, на якій регулярно збиралися знамениті діячі, одеська еліта, неодноразово там гостювали вінценосці Європи і Росії. Сьогодні від дачі, побудованої в 1830-х, залишилася тільки велична арка з шістьма прольотами — арка Ланжерон, вона прикрашена ліпниною і має фамільний напис. Історія парку ім. Т. Г. Шевченка цікава ще й тим, що тут колись полюбляли прогулюватися графині Волконська і В’яземська, письменники Достоєвський, Жуковський, Островський, Гоголь, Ахматова, Чехов, Юзеф Крашевський і Олімпіада Шишкіна.
Цей парк завжди був центром відпочинку гостей і жителів міста, на самому початку XIX століття на площі, що знаходилася поруч із фортецею Хаджибей, влаштовували народні гуляння у свята, а елітарні вечори Ланжерон збирали тут світських людей.
Прогулюючись центральним парком ім. Т.Г. Шевченка в Одесі, можна відчути не тільки благоговіння від чудових краєвидів, а й неповторну атмосферу цього місця, яке завжди притягувало найвидатніших особистостей. Коли на початку XIX століття тут розташовувалася артилерійська батарея, сюди приїжджав провідати брата Левушку, який служив у ній, О.С. Пушкін, він любив прогулюватися узбережжям.
Наймальовничішими вважаються три алеї парку: від Сабанських (центральних) воріт повз великий стадіон міста, від Ланжеронівської арки вздовж Олександрівської колони, зведеної поруч із посадженим імператором деревом, і вздовж узбережжя до Барятинських воріт. Парк розташований на пагорбі над узбережжям, тут можна побачити масу красивих рослин, здійснити романтичну прогулянку в тіні густих алей, помилуватися квітниками.
Цей парк є найбільшим в Одесі, його протяжність уздовж берегової лінії становить майже кілометр, а в бік міста — 700м. Він розташовується в межах Маразліївської та Успенської вулиць, Лідерсовського бульвару. Саме звідси було пущено перший у місті трамвай, а завдяки тому, що вища громада міста завжди любила це місце, житлові споруди поруч із парком вирізняються особливою витонченістю архітектури.
У парку можна побачити і такі пам’ятки Одеси як пам’ятник Невідомому матросу, Олександру II, воїнам-афганцям, Т. Г. Шевченку і меморіальний комплекс «Алея Слави». В останньому знаходяться могили учасників визволення Одеси від фашистських окупантів.
З парку можна вийти до морського узбережжя на пляж, який носить ім’я графині Ланжерон, і побувати в дельфінарії «Немо». А від пляжу починається Траса здоров’я, що веде до самої Аркадії, на якій люблять прогулюватися, кататися на роликах і велосипедах жителі та гості міста.