Сьогодні багато церков, соборів і храмів Одеси переживають друге народження. У періоди народних хвилювань, а потім правління радянської влади найбільше постраждали саме культові пам’ятки Одеси — багато з них були розграбовані, перебудовані, зруйновані частково або повністю. Одним із таких храмів, відроджених сьогодні практично з попелу, є церква Св. Марії Магдалини.
Розташовану на 9-й станції Великого Фонтану церкву було зведено 1846 року, і 4 серпня — у день пам’яті Святої Марії Магдалини — освячено архієпископом Гавриїлом на честь Воскресіння Господнього.
Заснування цієї церкви пов’язане з сумною подією: її спорудив граф Олександр Стурдза за останньою волею своєї сестри Роксандри Едлінг, яка попросила побудувати храм біля своєї усипальниці. Але для тоді ще юної Одеси поява ще однієї прекрасної будівлі була подією радісною. А церква, зведена за проектом архітектора Ф. Моранді, вийшла справді прекрасною: будівлю у візантійському стилі зовні прикрашали зображення дванадцяти апостолів, а на церковній брамі можна було побачити лики шести пророків, весь архітектурний ансамбль за задумом нагадував храмову ікону. Усередині церкву було оздоблено мармуром, у заглибленні церковного вівтаря встановили ікону Воскресіння Господнього, замовлену в самого Бертіні — знаменитого міланського майстра живопису. Але, на жаль, церква не дійшла у своєму оригінальному вигляді до наших днів.
Фатальною подією для будівлі стала її передача санаторно-курортному управлінню 1922 року. Усе, що відбувалося в стінах церкви після цієї події, видається глузуванням: у стінах храму було влаштовано кінотеатр із дискотекою, а родинний склеп князів пограбовано і перетворено на кімнату сміху. Але, як і покровителька церкви Марія Магдалина, якій був присвячений храм від початку і на честь якої його перейменували пізніше, це святе місце було врятовано «від злих духів».
Місце на високому морському березі, де стоїть сьогодні церква, вважається святим. Не раз її служителі переконувалися в його Божественному заступництві. Один із випадків стався 1854 року під час Кримської війни. Коли до берегів Одеси підійшла ворожа ескадра на чолі з великим кораблем, гармати, що захищали місто, не могли впоратися з нею доти, доки сміливі черниці не винесли на берег ікону Цариці Небесної Троєрушниці — великий корабель несподівано почав тонути, і результат битви було вирішено. Пізніше на території церкви було знайдено кілька ядер, що не розірвалися, два з яких як свідчення Божественного заступництва були поміщені в спеціальний ковчег у приміщенні церкви.
На честь Марії Магдалини церкву було освячено 1997 року, через два роки після її повернення Одеській єпархії. Храм було відновлено, а розпис його стін виконали найкращі іконописці Одеси — С. Кравцовий, В. Рудаков і А. Рудой. Стіни храму, як символу великодньої радості, заграли яскравими фарбами, одна з яких — червона — була обрана у зв’язку зі святою подією: як символ вічного життя Воскресіння Марія Магдалина колись піднесла імператорові Тиверію саме червоне яйце і сказала «Христос воскрес!».
До яскравої і красивої церкви, що стоїть на мальовничому березі моря, не залишається байдужою жодна людина, яка приїхала на відпочинок в Одесі — вона ніби заряджає спокійною сприятливою енергією. А святині, що зберігаються в храмі, — мощі одеських, Києво-Печерських, оптинських святих і Марії Магдалини — наповнюють це місце і всіх, хто його відвідує, світлом і силою.