Невеличкому містечку Турка, що розташоване на півдні Львівської області, бракує лише гідного літописця і менестреля. Тому що населений пункт, що має такий історичний багаж, має бути таким самим знаменитим, як Реймс, Канни або Верона. Турка прославилася, як основне місце дислокації унікального етносу бойків — найбільш українізованих орків. Турка відома, як останнє місце в Карпатах, де бачили живих турів — круторогих красенів, предків домашньої худоби. Крім того, невеличке містечко в міжгірській западині Сколівських Бескидів має власну Ринкову площу та сімку храмів, кожен з яких є невеликим шедевром сакрального мистецтва.
Одним із найсильніших місць для здійснення релігійних ритуалів у маленькому карпатському містечку була синагога Темпель. Причиною її появи на території нинішньої Західної України стало переселення до Турку 25 єврейських родин. Прибули вони на персональне запрошення Антонія Калиновського, такого собі Петра Першого польського розливу. Саме він домігся для міста Магдебурзького права, збудував Площу Ринок і перший варіант Ратуші. Для пожвавлення комерції у щойно «відбудованому» населеному пункті й були запрошені іудейські купці. Для них було створено пільгові умови ведення торгових операцій. Антоній Калиновський збудував для турківської єврейської громади будинки, школу, друкарню і виділив місце для цвинтаря та синагоги.
Юдеї до міста приїхали 1730 року, а до кінця XVIII століття в Турці вже стояла власна синагога — Темпель. Її стиль позначений, як романтичний модерн. У перекладі на немистецтвознавчу мову це означає, що єврейський храм має вигляд лицарського замку. Приїхавши на відпочинок у Турку, і прогулюючись вулицею Джерельною, ви дійсно побачите масивну замкоподібну чотирикутну будівлю з характерними стрілчастими вікнами. До неї примикають барокові вежі, в одній з яких відбувалися ритуальні дії. Підкачав лише дах — він зроблений у типовому карпатському стилі. Така собі поправка на регіон.
Синагога Темпель так би й була прикрасою Турки, але XX століття стало «чорним» не лише для цієї архітектурної споруди. У 1916 столітті храм понівечили російські солдати. 1941 року синагога стала місцем для єврейського гетто, організованого фашистами. У 1942 році тут було створено своєрідний перевалочний пункт: звідси людей відправляли до польських концтаборів або розстрілювали на місці — на території цвинтаря Окописько.
Не менш богопротивно повелася із синагогою Радянська влада після закінчення війни. У 1945 році з кількох євреїв, що вижили, «видавили» згоду на використання храму в господарських цілях. Потрапивши сьогодні на ту саму вулицю Джерельну, ви побачите в середині колишньої синагоги меблеву майстерню.
Якби сталося диво, і синагога Темпель відновила свою діяльність як храм, то вона могла б посісти почесне місце в когорті найкращих а визначних пам’яток Турки. Тоді місто змогло б претендувати на титул столиці іудаїзму Західної України, а відпочинок у Карпатах став би не менш популярним, аніж тур до Мекки чи Єрусалиму. На жаль, ті, хто приїдуть до Турку сьогодні, зможуть потішити себе безліччю природних та архітектурних див, але тільки не спогляданням живого дива галицько-єврейського сакрального романтизму…