Церква Святого Миколая має три показові риси, що вирізняють її з-поміж інших дерев’яних церков райцентру. По-перше, у даному випадку не потрібно йти до храму вгору, а навпаки — вниз. По-друге, на верхньому ярусі бабинця неможливо не помітити емпору, яка тепер закрита склом. А по-третє, якщо бути уважним, верхи над навою і вівтарем накриті восьмигранними шатрами (а не чотиригранними, як в інших). Церква стоїть у долині, на березі потоку, біля цвинтаря.
Коли рухатися дорогою в напрямку с.Вовче, то важливо не пропустити поворот ліворуч вниз до потоку. Побудована 1739 року (а не 1700, як показує охоронна табличка на стіні), майстром Данилом Прокопієм на місці старої. Тризрубна, триярусна, триярусна будівля бойківського типу, зведена з ялинового дерева. Над бабинцем розташована дзвіниця. Церкву оперізує піддашшя, яке біля бабинця переходить на стовпи з підкосами. Стіни будівлі оббиті вертикальними дошками та лиштвами. Церква стояла зачиненою для богослужінь із 1960 по 1989 рр. Після реставрації 1971 року, використовувалася як краєзнавчий музей. Так само як і біля Нижньої церкви, тут розташовані могили та високі дерева навколо.