Уперше сільська церква Різдва Богородиці згадується в джерелах з 1534 року. Цього року, 22 жовтня, самбірський староста Станіслав Одровонж продав поле ґрунту на церкву в Борисовій Волі (стара назва Розлуча). Привілей парафія отримала 1666 року. У 1733 році на місці старої виникла тризрубна триярусна триярусна дерев’яна церква бойківського типу. Церква, побудована 1783 року на цьому місці, згоріла 1875 року. Замість неї, 1876 року нову церкву звів майстер Гавриїл Роман із села Багновате (про цю подію інформує різьблений на балці нави напис). Побудові допоміг Йосип Гаммер, директор промислового товариства у Відні та власник лісів на околиці Розлуча, який надав безоплатно будівельний матеріал. Церкву відновлювали 1923 року. Церква в користуванні громади УАПЦ.
Знаходиться на пагорбі західної частини села, недалеко від його центру. Була обсаджена старими липами. Дерев’яна тризрубна будівля, складається з трьох квадратних об’ємів, розташованих по осі північний схід — південний захід. Вінчають основні зруби пірамідальні наметові верхи з п’ятьма уступами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. 
Перетинає церкву широка піддашшя, яка спирається на виступи вінців зрубів, під яким заховано невелику ризницю, що прилягає до вівтаря з півночі. Із заходу до бабинця, що нависає над входом, під навісом, прибудовано засклений ґанок. Стіни під навісом церкви оббиті дерев’яною вагонкою, над навісом і заломи — дошками. Чотириярусний різьблений і позолочений іконостас сучасний церкви. На захід від церкви розташована дерев’яна, двоярусна, квадратна в плані дзвіниця, вкрита наметовим пірамідальним дахом. Зведена вона одночасно з церквою. Вхід на прицерковну територію організовано у вигляді хрестової в плані, завершеної трьома пірамідальними вершинами надбудови над воротами.
Розлуцька церква — приклад типової дерев’яної святині бойківського типу.