Архітектурні пам’ятки Львова, що вражають туристів, які приїхали відпочити до Львова, — це найрізноманітніші будівлі: як звичайні будинки, так і палаци, що належали знатним містянам, як споруди культового призначення, так і громадські споруди, зокрема й освітні заклади. Серед останніх найбільш відомими пам’ятками архітектури є Львівська Політехніка, комплекс споруд Медичного університету і, звісно, велична будівля Львівського університету ім. І. Франка.
Гуляючи центром Львова затишними старовинними вуличками, можна набратися яскравих вражень від красивої архітектури, що нагадує про королівські та імперські часи, які тривали в житті міста кілька століть. Одним із таких нагадувань є грандіозна будівля на вулиці Університетській. Сьогодні це головний корпус одного з найстаріших університетів Східної Європи та найстарішого університету країни — Львівського національного університету ім. І. Франка. Монументальна, масштабна, урочиста, вона привертає й захоплює увагу — нею хочеться милуватися, насолоджуватися вишуканістю форм і пропорцій, вкотре захоплюючись талантом і уявою зодчих минулих епох.
Головним фасадом будівля університету звернена до парку імені Франка — ще однієї відомої міської визначної пам’ятки, що також має інтерес туристів та любов містян. Будівництво триповерхової споруди велося з 1877 до 1881 року для Крайового Сейму Галичини і Лодомерії (парламенту королівства). На конкурс проєктів для Галицького сейму було подано 30 робіт, але жодну з них не було затверджено, і завдання доручили директору міського будівельного уряду, видатному польському архітекторові Юліушу Хохбергеру. Він зумів розробити проект, який одразу визнали таким, що має досконале планування і красиве архітектурне оздоблення. Крім цієї будівлі, Хохбергер подарував Львову безліч інших вражаючих споруд освітнього, фінансового та адміністративного призначення, але будівля сейму стала вінцем його роботи в «Східній Флоренції», як часто називають Львів через красу його архітектурного вигляду.
Будівля для Галицького сейму була споруджена в стилі Віденського ренесансу, для якого характерне повернення до античного мистецтва. Про це наочно свідчать такі елементи споруди, як масивний центральний ризаліт із колонами коринфського ордеру та скульптурні алегоричні композиції зліва й справа «Праця» й «Освіта», що доповнюють його, створені руками відомого скульптора Т. Рігера. 
На аттику в центральній частині будівлі можна побачити ще одну створену цим майстром скульптуру, яка називається «Опікунський дух Галичини» та зображає «Галичину», «Дністер» і «Віслу». Фронтон будівлі прикрашає напис «Patriae decori decori civibus educandis», що є девізом Львівського університету («Освічені громадяни — прикраса Вітчизни»), якому будівлю передали 1920 року. Ще одна цікава деталь зовнішнього оформлення — меморіальні таблички, що з’явилися на фасаді 1990-ми роками, присвячені видатним випускникам і викладачам університету (мінералогу О. Лазаренку, математикам М. Зарицькому, В. Левицькому, М. Чайковському, а також іншим ученим).
За десятиліття роботи Львівський університет випустив чимало діячів, які стали відомими в науковому і не тільки світі. Серед інших знаменитих імен — С. Банах, І. Франко, М. Грушевський, Я. Головацький, І. Сліпий та багато інших. Заснований у 1661 р., університет за кілька століть зарекомендував себе як один із найпрестижніших вищих навчальних закладів країни і навіть Європи. Сьогодні тут продовжують готувати висококваліфікованих фахівців, а будівля Львівського університету ім. І. Франка залишається однією з найкрасивіших визначних пам’яток Львова.