Маріупольський Драмтеатр відомий не тільки своїми виставами, а й зеленим сквером — острівцем природи в самому центрі промислового міста.
У Маріуполі досить багато зелених паркових зон: Міський сад, Парк ім. Гурова (колишній Лугопарк), Приморський парк та інші. Але якщо ви перебуваєте в місті проїздом, то можна обмежитися прогулянкою Театральним сквером, що розташований на перетині двох важливих транспортних артерій Жовтневого району Маріуполя — проспекту Леніна та вулиці Артема. За словами міських краєзнавців, парк заклали практично одночасно із заснуванням міста. Раніше носив назви: Олександрівської площі, площі Свободи, Центрального скверу. 
Його територія наразі має форму кола, розташована поряд з основними історичними пам’ятками міста: стара водонапірна башта, будинки зі шпилями, храм Покрови Божої Матері, який споруджують, та багатьма іншими.
Влітку у сквері діє центральний міський фонтан (до речі, перший фонтан у сквері було збудовано ще на початку XX століття), працюють дитячі атракціони, тир та інші розваги для дітей та молоді. Можна просто поласувати морозивом на лавочці в затінку дерев або ж погодувати хлібними крихтами та зерном голубів, зграя яких мешкає під дахом фасаду Драмтеатру. 
Старше покоління (переважно чоловіки) також знаходять собі тут розвагу. Уже багато років на одному й тому ж місці збираються любителі шахів та інших настільних ігор. Можливо, це літня філія міського шахового клубу. Адже в теплу пору року набагато приємніше проводити вечори на природі, ніж у закритому приміщенні. Але маріупольський Театральний сквер відомий не тільки як місце відпочинку. У його історії є і трагічна, ще не перегорнута, сторінка. Під час Другої світової війни на його території був цвинтар солдатів німецької армії, які й досі спочивають під алеями скверу. Спроби перепоховання робили неодноразово, проте завершити це починання й очистити місце відпочинку від тяжкої історичної спадщини поки що так і не вдалося.